Росія успішно використовує «дипломатію заручників». Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 2 серпня

Одразу дві публікації з нагоди недавнього звільнення Росією кількох політвʼязнів родом із різних країн вийшло на The Washington Post. Перша присвячена очевидному тепер підходу росіян: вони заарештовують у себе іноземців за надуманими підставами ― і зазвичай це не якісь впливові чи статусні персони. Вони не заподіяли російській державі значної шкоди, серйозність правопорушення взагалі не має значення. Важливо, що на Заході про цих людей ― як і в будь-якій демократії, що поважає своїх громадян, ― регулярно згадуватимуть. Суспільство не дасть політикам забути про те, що в іншій країні увʼязнено їхнього співгромадянина. Ті постійно порушуватимуть це питання в розмовах із російською стороною. Як наслідок кого б росіяни не затримали ― ця людина буде важливою для Заходу, пише видання.

Натомість ті, кого росіяни хочуть отримати в результаті обміну, ― справжні злочинці, нерідко засуджені за кримінальні злочини. Це небезпечні для західного суспільства люди, які вчиняли скеровані на знищення укладу життя цього суспільства дії. Оскільки в ЄС і США діє принцип верховенства права, абихто за ґрати там не потрапляє. Тому статус тамтешніх увʼязнених, видачі яких вимагає Москва, зовсім інший.

Враховуючи те, що Росія перебуває в стані війни з Україною і є ворогом всього Заходу, варто зважати на цю кремлівську тактику, пише видання. Оскільки затримання невинних іноземців і вимагання видачі за них, наприклад, воєнних злочинців, може стати нормою.

Другий текст з нагоди обміну видання присвятило вчителю зі США Марку Фогелю, якого росіяни затримали ще у 2021 році ― він мав при собі незначну кількість марихуани. Те, що в десятках країн світу вже в принципі не вважається злочином, обернулося для Фогеля роками тюрми. Його рідні вже вкотре сподіваються побачити його в списку звільнених із полону ― утім, він досі залишається для Кремля розмінною монетою, пише видання.

Bloomberg пише про стурбованість західних політиків через те, якої ваги в Україні набув голова Офісу президента Андрій Єрмак. Його вагомість увиразнює фотографія із Саміту миру, який у червні відбувся у Швейцарії: він стоїть у першому ряду, вирізняючись міцною статурою на тлі десятків лідерів країн. Приблизно таку саму непропорційно велику роль Єрмак зараз відіграє в українській владі, пише Bloomberg.

Це не перша стаття про Єрмака в західних медіа ― докладний його портрет зробило видання Time. Однак стаття Bloomberg зосереджується на тому, на що конкретно вплинув Єрмак, ― посилаючись на розмови з українськими джерелами. Так, нібито він доклався до звільнення свого попередника на посаді Андрія Богдана, міністра інфраструктури Олександра Кубракова, який мав прямий канал звʼязку з президентом, і колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Вага Єрмака настільки велика, що його порівнюють із СЕО компанії, в якій Зеленський ― публічне обличчя.

Володимир Зеленський у відповідь на такі закиди каже, що Єрмак ефективний і виконує всі поставлені завдання. Сам голова Офісу президента, спілкуючись із журналістами Bloomberg, запитав, у що ж він конвертує свій вплив. За його словами, усе, що поточна роль йому дає, ― це постійну роботу на перемогу.

Це лише частина огляду. Резюме інших найцікавіших публікацій іноземних медіа про війну доступне для всіх, хто підтримує нас на Patreon.