НАТО і США мають визнати, що Росія ― їхній ворог. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 9 липня

У Вашингтоні розпочався ювілейний саміт НАТО, на якому провідною темою є підтримка України та її майбутнє членство в Альянсі. Відповідно, це стало провідною темою і для десятків іноземних видань. Так, The Guardian згадує понеділкову атаку росіян на «Охматдит» і стверджує: хоча країни-учасниці саміту днями й оголосять про безпрецедентний пакет військової допомоги, «у світлі недавніх атак очевидно, що цього замало». Колумністи видання The Hill Марк Тот і Джонатан Світ, які часто пишуть про Україну, взагалі закликали НАТО і Джо Байдена «розтрощити хребет Путіну в Україні». Цей повний люті через загиблих і травмованих у лікарні текст завершується таким пасажем: «Не повинно бути більше ніякого паралічу перед ймовірною «ескалацією» всередині НАТО чи у Вашингтоні. Годі вдавати, що Росія не є ворогом. Час відповісти на ескалацію [з боку Росії, свідченням чому став удар по лікарні] ескалацією. Байден зараз перебуває на поворотній точці в Україні. Війна ― це щось, що відбувається 24 години на добу й сім днів на тиждень і вимагає від президента бути фізично й ментально здоровим. Або він сміливо веде вперед як командир, або відходить убік. Якщо ж він залишається, то має план досягнення перемоги. Якщо ж цього немає, Байдену потрібно піти у відставку й дати комусь іншому очолити і НАТО, і спротив російській агресії».

Про фізичну і розумову здатність Джо Байдена відповідати викликам, які стоять зараз перед НАТО, йдеться і в матеріалі CNN. Текст, названий «Перед тим, як Байден врятує Україну, він має використати саміт НАТО, щоб врятувати себе», стосується довіри до американського президента з боку очільників держав-партнерів. Після невдалого виступу Байдена на президентських дебатах у здатності президента працювати до 2028 року сумніваються навіть наближені однопартійці ― годі й казати про президентів інших країн. Тому для Джо Байдена не менш важливим за зміст заяв є завдання для 81-річного політика ― показати своєю поведінкою, що організм його не підводить і він здатен відповідати на виклики, яких зараз для НАТО задосить, пише видання.

Тимчасом Politico присвятило матеріал двостороннім безпековим угодам, які Україна підписала уже з майже двома десятками країн та Європейським Союзом. У статті йдеться, що Україна не отримає офіційного запрошення до НАТО зараз ― як і в осяжному майбутньому ― і усвідомлює це. Тому Київ намагається створити максимально наближену до членства в НАТО ситуацію, підписуючи такі угоди. Жодна з них не зобовʼязує партнера України залучати до захисту нашої країни свою армію, будь-яку із цих угод може скасувати наступна адміністрація країни ― однак, попри ці ризики, тактика Києва зрозуміла і має сенс, кажуть співрозмовники видання. Значні гравці на кшталт США зазвичай послідовні у своїх зобовʼязаннях, адже від цього залежить, серед іншого, їхня міжнародна репутація. Тож такі домовленості скоріш надійні. Також їх можна обʼєднати, створивши фактично міжнародну організацію з підтримки України ― щось схоже планують створити на саміті НАТО. І, безперечно, такі угоди є проміжною ланкою до повноцінного членства України в Північноатлантичному альянсі, підсумовує видання.

Це лише частина огляду. Резюме інших найцікавіших матеріалів про російсько-українську війну доступне для всіх, хто підтримує нас на Patreon!