Лукашенко підписав закон про амністію. Більшості політвʼязнів він не стосується, але деякі вже виходять на волю

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав «Закон про амністію». Більшості політвʼязнів він не стосується, але деякі, засуджені за менш суворими статтями, вже почали виходити на волю.

Про це пише білоруська служба «Радіо Свобода».

Закон підписали у звʼязку з «80-річчям визволення Білорусі від німецько-фашистських загарбників». Він передбачає амністію для 7 850 засуджених.

Лукашенко напередодні, 2 липня, казав, що в першу чергу йдеться про важкохворих (насамперед онкологічних) учасників протестів 2020—2021 років.

Станом на 3 липня, за даними правозахисного центру «Весна», у Білорусі налічують 1 408 політвʼязнів. З них понад 90 мають особливо важкі проблеми зі здоровʼям, 16 — інвалідність, а 65 — старші 60 років.

Згідно з законом про амністію, на політвʼязнів, засуджених за статтею про «екстремістську та терористичну діяльність», він не поширювався.

Водночас не всі політвʼязні мають вироки саме за цією статтею. До того ж, як зауважує «Зеркало», у законі наголошується, що рішення щодо кожного випадку будуть «ухвалюватися індивідуально».

Білоруські медіа вже почали повідомляти про перших звільнених політвʼязнів. Наприклад, на волю вийшла редакторка Telegram-каналу «Мая Краіна Беларусь» Ірина Счасная. Її судили за статтею про «підготовку до участі в масових заворушеннях».

Засновник проєкту BYSOL Андрій Стрижак повідомив, що Счасную вже вивезли з Білорусі (про звільнення повідомили пізніше з міркувань безпеки).

Також засновниця проєкту «Палітвязынка» Євгенія Долгая розповіла «Медіазоні», що на волю раніше терміну вийшли щонайменше четверо політвʼязнів. У своєму Instagram проєкт повідомив про «хороші новини з жіночої колонії».

• У 2020—2021 роках в Білорусі після президентських виборів відбулись масштабні протести проти режиму Лукашенка. Мітингувальники закликали до перевиборів. Протести жорстоко придушували силовики, опозиція повідомляла про щонайменше вісьмох загиблих. Тисячі протестувальників та опозиціонерів були засуджені, під репресії також потрапили незалежні ЗМІ та правозахисники.