Парламент скасував штрафи за неподання звітів про контрольовані іноземні компанії до кінця воєнного стану

Верховна Рада скасувала штрафи за неподання звітів про контрольовані іноземні компанії (КІК) до кінця воєнного стану.

Про це повідомив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.

Відповідна правка була в законопроєкті № 10168-2. Її підтримали 232 голосами.

Загалом сьогодні парламент підтримав до другого читання законопроєкт № 10168-2 про боротьбу з «чорним зерном» і неповерненням валютної виручки. За нього проголосували 236 нардепів.

Документ надає Кабміну право запустити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції. Це має забезпечити більші валютні надходження до держави та позитивно вплинути на стабільність національної валюти.

Наприклад, уряд може запровадити режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів, здебільшого ідеться про аграрну продукцію.

У межах цього режиму заборонять експортувати товари субʼєктам ЗЕД, які не є платниками ПДВ. Також забороняється експорт таких товарів за цінами нижчими за мінімально допустимі експортні ціни (ціни визначатиме Мінагро). Такі зміни мають запрацювати через пів року після того, як законопроєкт набере чинності.

До вивезення таких товарів платник повинен зареєструвати податкову накладку за ставками:

• 0% — платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ);
• 14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) — всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкорегувати ставку ПДВ на 0% виключно після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією.

«Чорним зерном» називають продукцію, яку трейдери купили у фермерів за готівку й експортували за кордон. Якщо зерно куплено за готівку, у процесі його виробництва податки не сплачено. Крім того, таке зерно часто продають через фіктивні одноденні фірми.

Контрольована іноземна компанія (КІК) — це та, що зареєстрована в іноземній державі або на території та визнається такою підконтрольною резидентові України.

В українських законах є певні особливості застосування положень про оподаткування КІК протягом перехідного періоду та визначено право для платників податків подати звіт про КІК за 2022 рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.

Закон надавав можливість відтермінувати подання звіту про КІК за 2022 звітний рік ще на рік без застосування штрафних санкцій та/або пені, за умови включення скорегованого прибутку КІК до відповідних декларацій за 2023-й та подання у визначений термін: для фізосіб — до 1 травня 2024 року, для юросіб — до 1 березня 2024-го.

1 травня голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що за результатами звітів про контрольовані іноземні компанії (КІК) держбюджет України отримає 1,78 мільярда гривень.