Кавову традицію кримських татар додали до нематеріальної культурної спадщини України

Міністерство культури та інформаційної політики додало кавову традицію кримських татар до переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомили в Мінкультури.

Поширення саме цієї традиції напряму пов’язане з місцями проживання кримськотатарського народу на території України, зазначили у відомстві. Більшість кримських татар живе на окупованій росіянами території Криму. Втім, вони також проживають на Київщині, Херсонщині, у Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.

Кримські татари завжди славилися своєю гостинністю. Віддавна вони вірили, що праведник Хидир, який під виглядом незнайомця мандрує світом, може обрати будь-який дім, щоб перепочити. Тому цей народ переконаний, що кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі, адже його візит неодмінно принесе щастя й удачу в родину.

Запашна й міцна кава з давніх часів є знаковим символом гостинності кримських татар. Традиційно до неї подають колотий цукор і пісочне печиво курабʼє. Втім, цукор до кави не додають. Натомість її п’ють уприкуску з дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування.

Для приготування кримськотатарської кави спершу дрібно перемелюють смажені кавові зерна в ручному млинку, потім насипають їх у розігріту мідну джезву, за бажанням кладуть на дно джезви кілька крупинок солі і заливають холодною водою. Орієнтовна пропорція — одна повна чайна ложка меленої кави на фільджан води.

Джезву ставлять на вугілля, гарячий пісок чи плиту, доводять каву до кипіння, поки не з’явиться густа й запашна пінка — це означає, що напій готовий. Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони кажуть, що каву треба «налякати» — тобто зняти її з вогню одразу, щойно пінка піднімається над верхнім краєм джезви, але не кипʼятити напій. Це вимагає концентрації та уваги.

Каву подають у невеликих кавових чашках на блюдці. Спершу в чашку викладають кавову пінку, а вже потім туди наливають каву.

Кримські татари також мають свої традиційні рецепти приготування кави з молоком або вершками. Вершки для кави готують звечора — кипʼятять незбиране свіже молоко 5—7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, накривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою.

Коли молоко кипʼятять, його черпаком кілька разів перемішують особливим чином, щоб пінка була пишною і високою. В результаті утворюється каймак завтовшки 1—1,3 сантиметра, його обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.

Коли подають каву з вершками, спершу в чашку наливають сам напій, а зверху викладають чайну ложку каймаку. Від гарячої кави він розм’якшується, а напій набуває м’якого вершкового присмаку.

Найчастіше каву готують і подають молоді члени родини (невістка чи старші доньки).

• Нещодавно Мінкульт додав цілих чотири позиції до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України — окрім кавової традиції кримських татар, до списку увійшли: традиції приготування та споживання каші «Зозулі» на Вінниччині; традиція приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині та традиційний танець кримських татар Агир ава ве Кайтарма.