Бєлгородці раптом відчули, що таке війна. Огляд матеріалів іноземних медіа 5 січня

Протягом тижня Україна активно обстрілювала Бєлгород ― і хоч наслідки цього неможливо порівняти з руйнацією росіянами Харкова, атаки на російський обласний центр уперше призвели до жертв серед місцевих цивільних. Кореспонденти інформагенції Reuters побували там і розповіли, як мешканці відносно великого російського міста реагують на ситуацію, в якій українці живуть уже майже два роки. Якщо коротко ― в місті виникає відчуття, що Бєлгород в режимі локдауну, як під час пандемії коронавірусу. Із численними повітряними тривогами, кількість яких може сягати пʼяти на день, мало хто хоче опинитися під уламками снарядів чи розтрощених будівель. Вхідні двері до деяких будівель у Бєлгороді зараз відчинені й підперті цеглинами ― якщо ракета, дрон чи уламок потраплять у неї, місцеві мешканці швидко зможуть вибігти надвір.

Починаючи з 30 грудня атаки ЗСУ на Бєлгород призвели до загибелі кількох десятків цивільних. Мер міста заявив, що вибито скло в 700 квартирах 88 різних будинків, а владі доведеться замінити 3 700 квадратних метрів розбитого скла. Завершити ці роботи в Бєлгороді планують до 12 січня включно ― це якщо не буде нових ударів ЗСУ. А зараз вони відбуваються ледь не щодня.

Через дії ЗСУ страждають бізнеси Бєлгорода: до місцевих крамниць практично ніхто не заходить, сказали підприємці журналістам Reuters. А розмови з тими нечисленними місцевими, які все-таки виходять на вулиці, показали, що бєлгородці тепер мають чіткішу позицію щодо війни росії в Україні. Частина тепер, після успішних ракетних атак ЗСУ, хоче помсти. Але переважна більшість співрозмовників прагне завершення війни за будь-яку ціну. Хоч вони й визнають, що влада на позицію «маленьких людей» не зважатиме.

Тимчасом у Slate вийшла розмова з військовим кореспондентом видання, автором книжки про ядерну зброю Фредом Капланом. У ній Каплан, зокрема, намагається проаналізувати недавні удари ЗСУ по Бєлгороду. На його думку, вони свідчать про дві речі. Перше ― що немає вже ніяких червоних ліній, усе розмите, включно з кордоном між росією та Україною. На погрози путіна можна всерйоз не зважати, а США фактично дозволили українські удари по міжнародно визнаній російській території ― аби в них не фігурувала американська зброя. Хоча, міркує Каплан, навіть якщо виявиться, що Україна поцілила по російській території американською ракетою, путін не почне війну з НАТО.

Друге, про що свідчать такі удари, ― інших способів істотно вплинути на хід війни наразі немає ані в України, ані в росії, яка посилено атакує українську територію ракетами. Тому сторони вдаються до ударів по тилу, не маючи наразі сил змінити ситуацію на лінії фронту.

Також Каплан нагадав: хоча виділення $60 мільярдів на військову допомогу Україні Конгрес іще не схвалив, серед республіканців багато тих, хто симпатизує Україні та вважає, що Київ треба підтримувати. Як довго і за яких умов ― інше питання, але «якби постанову про виділення грошей поставили на голосування о другій ночі й за відсутності преси, її всі підтримали б», ― каже Каплан. Заважає цьому лише політизованість питання.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua