Новими авіаударами путін знову сподівається зламати волю українців до опору. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 2 січня

Сотні публікацій у світових медіа присвячено ранковому удару росіян, який українські та західні коментатори називають найбільшим від початку повномасштабної війни з використанням балістичних снарядів. Вкупі з атакою 29 грудня й обіцянками путіна, що подібні атаки продовжуватимуться, це відкриває нову сторінку в українсько-російському протистоянні, пише The Guardian. І в ній уже немає місця тезам, які росіяни озвучували ще два тижні тому ― що, мовляв, у Кремлі готові до компромісу з Україною й Заходом. Росія показала своє лицемірство, адже підготовка до таких ударів займає чимало часу. І тепер зрозуміла справжня позиція росії ― через страх перед руйнуваннями і поступове виснаження української системи ППО домогтися послаблення Києва.

Частково логіка путіна виправдана, пише видання. За два роки війни росіянам вдалося в рази збільшити виробництво снарядів. Допомога Україні слабне й надходить із затримками: за словами колишнього міністра оборони України Андрія Загороднюка, перевага росіян у кількості випущених артилерійських снарядів зараз трикратна. Також росіянам байдуже на кількість загиблих і поранених у своїй армії. Усе це свідчить, що попереду в України рік складних випробувань, хоча й не без надії. Це провокує путіна на бикувату (bullish) риторику, що була властива йому хіба що в перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, пише видання.

Утім, не факт, що путінська логіка цього разу спрацює ― зрештою, вона не спрацьовувала в попередні рази. Росіяни вважають, що посилення атак роз’єднає українців і змусить підкоритися росії. Але торік обстріли лише згуртували народ і відсунули, наприклад, політику на другий план. Швидше за все, так буде й цього разу, запевняють українські співрозмовники видання.

Видання The New York Times опублікувало підбірку листів від читачів у відповідь на недавні тексти про Україну. Зокрема, на колонку члена редакційної ради видання Сержа Шемана про те, що перемога України не обовʼязково означає відвоювання всіх територій ― цей текст фігурував в огляді 28 грудня. Американці її розкритикували, зокрема тому, що дозволити росії залишити собі частину захоплених територій означає повторення ситуації з Кримом дев’ять років тому. Тоді путін зрозумів, що його злочини лишаються непокараними і можна йти далі. Зараз це буде такий самий сигнал, тільки з довжелезною лінією фронту. Попри величезні втрати серед військових та істотне погіршення економічних перспектив росії, не кажучи про її імідж у цивілізованому світі, путін може продати домовленість як свою перемогу.

Українцям уже вдалося зробити неможливе, пише виданню Елізабет Меррік зі штату Массачусетс. Попри дуже скромні ресурси й «замалу й запізнілу» західну допомогу, ЗСУ завдали російській армії серйозних втрат і повернули половину окупованої росіянами в межах повномасштабного вторгнення території. «Зараз доля України невизначена. І повернення подій у правильне русло залежить насамперед від нас. Якщо українці так добре билися з тим скромним набором зброї, що ми їм давали раніше ― уявляєте, який результат можливий, якщо Київ нарешті отримає ту допомогу, якої реально потребує?» ― запитує читачка.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua