Через рік бої можуть точитися приблизно по тій самій лінії. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 29 грудня

Якщо торік Володимир Зеленський назвав 2023-й роком перемоги, у новорічному посланні за кілька днів він, швидше за все, уникатиме таких термінів, пише аналітик CNN Тім Лістер у статті про те, як завершується цей рік і яким може бути 2024-й для російсько-української війни. Зараз українці у скрутному становищі; стабільна допомога Заходу під сумнівом; росія незмінно повторює тезу про те, що «всіх цілей спеціальної військової операції буде досягнуто» й не зважає на величезні людські жертви у своїй армії; путіна явно переоберуть у березні, тоді як результат американських виборів передбачити неможливо; у ЄС збільшується вплив антиукраїнських сил. Проте в довгостроковій перспективі очевидно, що росія програє: її економіка поступово деградує, ухвалено кілька стратегічно неправильних рішень, країну залишають сотні тисяч найбільш талановитих людей, запаси вичерпуються. Вочевидь це завершиться крахом або економічним, або цивілізаційним, пише Лістер.

Водночас він згадує фразу економіста Джона Кейнса: «У довгостроковій перспективі всі ми помремо». Те, що станеться колись, зараз нам навряд чи допоможе. А зараз росія виглядає осередком стабільності, а серед американських політиків уже звучать фрази «ми невдовзі покинемо Україну саму на себе» ― так сказав сенатор-демократ Кріс Мерфі.

Лістер згадує про скромні успіхи українських військ на землі й вдалі операції на Чорному морі й навіть на Далекому Сході росії ― однак підсумовує цю тезу словами Валерія Залужного, що за теперішнього технологічного рівня ведення бойових дій ми і наш ворог перебуваємо в ступорі. Потрібна рішуча перевага ― і це не лише F-16 чи ATACMS, які, безперечно, покращать можливості України.

На тлі ситуації на фронті й перспектив забезпечення у світі звучать голоси про те, що в 2024-му Україні варто зосередитися на обороні. Оскільки росіяни показали, що не вміють ефективно наступати й сучасна їхня техніка їм у цьому не допомагає, вони продовжать зазнавати важких втрат, тоді як ЗСУ зможуть відновитися, злагодитися і посилити свої наступальні можливості. Втім, це рішення ризиковане політично: Зеленському буде непросто переконати українське суспільство в потребі на час зупинитися, а ззовні це може виглядати як прояв слабкості. І інші країни можуть стати на бік «сильного» окупанта, а Захід послабити свою підтримку Києва. Втім, це лише припущення, визнає Лістер і додає: якщо в росії не відбудеться якоїсь серйозної внутрішньої кризи, швидше за все, через рік у зведеннях з фронту загалом фігуруватимуть ті ж населені пункти, що й тепер.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua