Україна входить до першої десятки країн з виробництва сміття. Щороку його стає дедалі більше. Кожен житель щодоби залишає після себе понад кілограм сміття, тому звалища покривають 7 відсотків площі України. «Бабель» разом з Uklon уявив, як виглядатимуть відомі туристичні місця через кілька десятиліть, якщо не почати сортувати сміття, і розповідає, як правильно це робити
Спецпроєкт
Дуже-дуууже багато сміття
Україна входить до першої десятки країн з виробництва сміття. Щороку його стає дедалі більше. Кожен житель щодоби залишає після себе понад кілограм сміття, тому звалища покривають 7 відсотків площі України. «Бабель» разом з Uklon уявив, як виглядатимуть відомі туристичні місця через кілька десятиліть, якщо не почати сортувати сміття, і розповідає, як правильно це робити
Спецпроєкт
Дуже-дуууже багато сміття
Скільки сміття в Україні на рік
У 2016 році в країні за рік накопичилося 295 мільйонів тонн сміття, в 2018 — 352 мільйони тонн, а в 2019 вже 441 мільйон тонн. При цьому, 94 відсотки всіх відходів — виробничі, а шість відсотків — побутові, іншими словами, це сміття, яке залишають люди. Офіційно, за даними Міністерства розвитку громад, українці виробляють 15 мільйонів тонн побутових відходів на рік. Це близько 400 кілограмів побутового сміття на одну людину. Тобто українець в середньому залишає після себе більш як кілограм сміття на добу.
Скільки цього сміття переробляється, а скільки викидається
Три роки тому в Україні прийняли закон, який зобовʼязує сортувати сміття. При цьому працює лише один сміттєспалювальний завод і три установки. З усіх 15 мільйонів тонн побутового сміття переробили або знищили тільки 6,3 відсотка — це менше одного мільйона тонн. Усе інше знаходиться на звалищах. Їх в Україні майже 40 тисяч, з них 30 тисяч — нелегальні. З епідемією коронавірусу кількість відходів на звалищах відчутно зросла. До сміття додалися медичні маски, рукавички, використані експрес-тести. До того ж, через пандемію і закриті кордони українці почали подорожувати всередині країни. Через внутрішній туризм збільшилася і кількість сміття, яке люди залишають на природі. Туристичні місця і без того не обладнані баками для сортування сміття, а потік людей ще більше погіршив ситуацію — сміття залишають де бачать.
Що таке імітація і справжнє сортування
В Україні діють лише 22 сортувальні лінії — вони вибирають пластикові пляшки, скляні банки, картон і відправляють їх на переробку. Але є й імітація сортування. «Щоб зрозуміти, чи справжнім є сортування, досить відповіді на питання: чи заплатили вам за сміття? Якщо ні, то швидше за все — це видимість переробки. В Україні можна здати пластик, картон, скло. Але на цих пунктах прийому зазвичай черги з людей маргінальної групи. З дитиною туди не прийдеш. Зате можна залишити сміття поруч, і на ньому хтось заробить. А от ці кольорові контейнери для сортування сміття працюють не завжди. Таке сміття потім усе одно можуть вивезти на звалище», — каже засновниця ГО «Україна без сміття» Євгенія Аратовська.
Проблема в тому, що українці не звикли і не вміють сортувати сміття. Ще донедавна в панельних будинках будували сміттєпроводи, по них усі побутові відходи скидали в один бак. Сміттєпроводи заборонили, але звичка скидати все сміття в одну купу залишилася. У людей ще поки немає чіткого розуміння про мокрі й сухі фракції. А це два типи сміття, які не можна змішувати між собою, інакше вся маса сухих фракцій стає мокрою і не підлягає переробці. А ще є небезпечні відходи, які взагалі не можна змішувати з іншим сміттям: машинне масло, акумулятори, батарейки, термометри з ртуттю. Їх збирати й утилізувати повинні спеціальні підприємства.
Як нам може допомогти ресайклінг та сортування?
З відсортованого сміття можна робити електроенергію, речі, тару. Якби усі українці почали сортувати сміття, звалищ би поменшало. Ми могли б скоротити більш як уполовину кількість сміття, яке потрапляє на звалища. Наприклад, якщо використовувати макулатуру, то не потрібно спилювати дорослі дерева. Або не вибирати пісок, щоб створити скло — адже на звалищах є купа скла. Тепер просто викинути сміття мало, потрібно його попередньо сортувати.
Сортувати для початку можна:
залізо — запчастини від велосипеда, цвяхи, шурупи, заклепки, шпильки;
пластик і Tetra Pak — пляшки від води, соку, чаю;
папір — книги, туалетний папір, коробки;
скло — пляшки, банки;
тканину і одяг.
пластик і Tetra Pak — пляшки від води, соку, чаю;
папір — книги, туалетний папір, коробки;
скло — пляшки, банки;
тканину і одяг.
Як правильно сортувати?
Щоб було простіше розділяти сміття, баки для його збору виготовляють різних кольорів:
Пластик
Метал
Електроніка
Органічні відходи
Скло
Папір
Кілька простих кроків для сортування сміття:
Купуйте контейнери для різного сміття вдома
Знімайте кришки з пляшок, сметани, молока
Пакувальні коробки, наприклад, від соку, можна скласти, пляшки —
зімʼяти, бляшанки — утрамбувати. Це зменшить обсяг сміття
зімʼяти, бляшанки — утрамбувати. Це зменшить обсяг сміття
Не змішуйте різні види відходів, стежте за розподілом сміття в контейнерах
Сміття можна відвезти на сортувальну станцію «Україна без сміття»
Що роблять із переробленого сміття
Після сортування сміття переробляють. З нього роблять меблі, канцелярські товари, покриття для доріг і навіть одяг і аксесуари. Наприклад, в Uklon створили лімітовану колекцію сумок REBORD зі старих рекламних вінілових банерів. У першому дропі буде тільки 100 сумок, а далі їх можна буде купити за попереднім замовленням. Щоб його оформити, потрібно залишити заявку на сайті і зробити благодійну пожертву соціальному проєкту «Україна без сміття» — від 600 гривень. Усі виручені кошти підуть на створення нової сортувальної станції на ВДНГ.
Річ у тім, що в складі вінілових банерів є багато речовин, небезпечних для довкілля. Екологічного механізму утилізації таких банерів у світі немає. Найчастіше їх просто спалюють. В Україні, де немає потужних фільтрів на сміттєспалювальних станціях, це робити дуже небезпечно. За офіційною статистикою, в Україні щороку викидають 15 тисяч тонн банерів. А розкладаються вони понад 500 років.
Тому й прийшла ідея — використовувати матеріал банерів для створення сумок-шоперів. Звідси й назва проєкту: REBORD, яка співзвучна з англійським reborn (переродження). Переродження матеріалів рекламних бордів. Кожна сумка має унікальний візерунок. Розробкою ідеї і дизайном займалося креативне агентство IAMIDEA.
