Росіяни все більше обстрілюють Херсонщину та вивозять цивільних із Запорізької області. Частина Бахмуту тримається. Ситуація на фронті на 440-й день великої війни. Інтерактивні мапи «Бабеля»

Автор:
Олексій Ярмоленко
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Росіяни все більше обстрілюють Херсонщину та вивозять цивільних із Запорізької області. Частина Бахмуту тримається. Ситуація на фронті на 440-й день великої війни. Інтерактивні мапи «Бабеля»

Українські військові стріляють із міномета неподалік Бахмуту, 20 квітня 2023 року.

Getty Images / «Бабель»

Російський наступ на Донбасі щодня стає дедалі повільнішим. За останні 10 днів росіяни так і не змогли завершити окупацію Бахмуту — вони просунулися лише на кілька сотень метрів. Навколо Авдіївки окупанти теж майже повністю зупинилися. Тим часом окупаційна адміністрація в Запорізькій області почала евакуацію цивільних із прифронтових міст і сіл в очікуванні можливого контрнаступу українських військ. Також росіяни посилили обстріли правобережної Херсонщини. Вони вважають, що Україна почне контрнаступ саме на Запорізьку та Херсонську області — тому активно до цього готуються.

Україна продовжує готуватися до контрнаступу — вчиться користуватися західною технікою, навчає нових бійців і чекає сприятливої погоди. Західні медіа намагаються проаналізувати та вгадати, де саме він почнеться та якими будуть наслідки. Останні два місяці контрнаступ України лишається головною темою всіх західних видань. Журналісти вважають, що очікування можуть бути завищені, а Україна не зможе досягти дуже серйозних успіхів. Про це говорить і міністр оборони Олексій Резніков. Видання The Washington Post написало, що в українському керівництві побоюються, що контрнаступ не виправдає сподівань західних партнерів. Від цього залежатиме подальша військова допомога Заходу, тому в Україні намагаються знизити рівень очікувань.

Конфлікт між Міністерством оборони росії та власником «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним досягнув піку. Уночі на 5 травня Пригожин опублікував відео на фоні вбитих «вагнерівців», у якому обматюкав міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова через нестачу боєприпасів. Наступного дня Пригожин взагалі пригрозив із 10 травня вивести «вагнерівців» із Бахмуту і передати позиції іншим російським підрозділам, якщо йому не дадуть достатньо снарядів. І вже за день заявив, що питання нібито вирішили: боєприпаси почали відвантажувати, а відповідальним за комунікацію між «ПВК Вагнера» і Міноборони призначили колишнього командувача окупаційних військ Сергія Суровікіна. Також Пригожин заявив, що «вагнерівці» вперше за весь час вторгнення отримали від Міноборони «бойове розпорядження». Він підтвердив, що «ПВК Вагнера» підконтрольне російській державі та діє за наказами Міністерства оборони. До 2022 року Пригожин завжди був у тіні, а «вагнерівці» заперечували будь-який звʼязок із російською владою. Однак 9 травня Пригожин опублікував нове відео, у якому заявив, що «вагнерівці» отримали лише 10% від необхідної кількості снарядів. За його словами, «вагнерівці» в Бахмуті «ще кілька днів пободаються». А коментуючи військовий парад у Москві, закликав «не вийобуватися на Красній площі».

За останні 10 днів все частіше ставалися вибухи та диверсії у глибокому російському тилу. Безпілотники влучали в російські нафтобази як у Криму, так і на території росії, неподалік населених пунктів Тамань та Ільський. У Брянській області двічі через підрив сходили з рейок вантажні потяги з паливом. У Нижньогородській області 6 травня підірвали російського політика та комбатанта Захара Прилєпіна. Він вижив, але отримав серйозні поранення ніг.

Найбільш резонансною стала атака безпілотників уночі 3 травня на будівлю Кремля. З інтервалом у 15 хвилин два дрони вибухнули в районі купола Сенатського палацу Кремля, де розташований кабінет путіна. Безпілотники суттєво не пошкодили будівлю — лише трохи підгорів дах. Російський прапор на Сенатському палаці теж не загорівся. У Кремлі одразу звинуватили Україну в обстрілі та назвали це «терактом», українська влада свою причетність спростувала.

Після атаки на Кремль росіяни ледь не щоночі почали запускати по Києву ракети та іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Уночі 4 травня, наступного дня після вибухів біля Кремля, українські сили ППО збили на підльоті до Києва російську гіперзвукову ракету «Кинджал». Кілька днів Повітряні сили ЗСУ не хотіли про це говорити, але потім інформація зʼявилася в медіа та соцмережах, і командувач Повітряними силами Микола Олещук підтвердив, що «Кинджал» збили з американського зенітно-ракетного комплексу Patriot.

Українські війська спростували міф російської влади про наявність у росії гіперзвукової ракети. Припущення експертів про те, що «Кинджал» — це не гіперзвукова зброя, а звичайна балістична ракета, яку запускають з літака, підтвердилася. А вночі 8 травня над столицею збили понад 30 іранських дронів — це наймасштабніша атака безпілотників на Київ за весь час повномасштабного вторгнення.

Міністерство оборони України ініціювало пониження граничного віку призовників — із 27 до 25 років. Зараз вони не потрапляють під мобілізацію. Тобто чоловіків від 18 до 27 років, які не мали досвіду військової служби та не закінчували військову кафедру, мобілізовували лише за власним бажанням. Міноборони повідомило, що в умовах воєнного стану, коли призову на строкову службу немає, такий високий граничний вік непотрібний. Кабінет міністрів уже підтримав відповідний законопроєкт.

У Харківській області лінія фронту не змінюється. Росіяни досі контролюють невелику територію на північному сході, неподалік російсько-українського кордону. Окупанти намагаються наступати в бік Купʼянська та вздовж річки Оскіл, щоб відкинути українську армію за неї.

У Луганській області росіяни теж не просуваються. Найбільші бої тривають у районі села Діброва та в лісах на південь від Кремінної. Головна мета росіян — відсунути українські війська від міст Кремінна та Сватове, а також від траси між ними.

На південному березі річки Сіверський Донець — адмінмежі Луганщини та Донеччини — росіяни продовжують атакувати селище Білогорівка та села Верхньокамʼянське і Спірне. Ці населені пункти прикривають фланг українським військовим, які стримують росіян за Соледаром, і не дають їм швидко й одночасно з кількох боків дістатися Сіверська. Цьому напрямку окупанти приділятимуть менше уваги, поки не захоплять Бахмут.

«Бабель»

«Вагнерівці» досі не можуть остаточно захопити Бахмут ― це причина істерики Пригожина. За останні 10 днів росіяни просунулися лише на кілька сотень метрів, а під контролем України лишаються кілька кварталів із багатоповерхівками. Оборона Бахмуту триває вже понад 9 місяців, останніми тижнями росіяни наступають все менше і менше.

Така ж ситуація і навколо Авдіївки. Місяць тому росіяни змогли захопити кілька сіл на північ від міста, але зараз вони майже не просуваються.

«Бабель»

На всіх інших напрямках на Донеччині ситуація майже не змінилася. Продовжуються бої в місті Мар’їнка, але просунутися там росіянам не вдається. Оборона міста триває вже 14 місяців, окупанти не можуть захопити її від самого початку повномасштабного вторгнення. У районі Вугледару ситуація теж стабілізувалася, поки що окупанти не намагаються активно наступати.

«Бабель»

У Запорізькій області лінія фронту не змінюється. Ані росія, ані Україна поки що не намагаються масштабно атакувати на цьому напрямку, але продовжують взаємні обстріли. Російська армія готується до оборони в Запорізькій області: зводить фортифікаційні споруди та копає кілометрові окопи. Російські Telegram-канали майже щодня пишуть, що Україна концентрує сили саме на цьому напрямку і вже почала проводити розвідки боєм, щоб виявити найслабші місця в російській обороні.

На тлі цих чуток окупаційна адміністрація Запорізької області оголосила про евакуацію цивільних із 18 населених пунктів, зокрема з Токмака, Енергодару, Василівки та Пологів. Усі вони розташовані в радіусі до 50 кілометрів від нинішньої лінії фронту. Попередні оголошення росіян про евакуацію на окупованій Харківщині та Херсонщині завершувалися звільненням цих територій українськими військами.

«Бабель»

У Херсонській області лінія фронту теж не змінюється — вона стабілізувалася по річці Дніпро. Там тривають взаємні обстріли через річку. Найімовірніше, лінія фронту по Дніпру тут буде незмінною, поки окуповану територію Запорізької області не почнуть звільняти.

Однак за останні 10 днів росіяни почали більше обстрілювати правий берег Херсонщини. Лише за 3 травня від обстрілів росіян загинули понад 20 цивільних, ще 46 людей отримали поранення. Через це українській владі довелося ввести тривалу комендантську годину з 5 по 8 травня, а також відновити безкоштовну евакуацію, особливо для мешканців сіл, що розташовані біля Дніпра. Росія обстрілює ці території керованими авіабомбами.

«Бабель»

США 3 травня оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні. Туди ввійшли різні типи снарядів і боєприпасів, а також додаткові 155-мм гаубиці. Із нового — Штати вперше передадуть Україні некеровані ракети малої дальності Hydra-70. Це старі авіаційні ракети з дальністю до 8 кілометрів. Однак на них можна встановити системи наведення APKWS — це перетворить Hydra-70 на високоточні снаряди.

У Європейському Союзі нарешті узгодили всі ключові деталі та механізми свого плану з поставки Україні мільйона боєприпасів. ЄС виділив мільярд євро на закупівлю снарядів, а також ще €500 мільйонів на збільшення власного виробництва.

Парламент Данії 2 травня вирішив виділити Україні найбільший пакет військової допомоги вартістю $250 мільйонів, щоб допомогти «успішно завершити майбутній контрнаступ». Туди ввійдуть розмінувальні та броньовані ремонтно-евакуаційні машини, пересувні польові мости та багато іншого.

Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]

Український військовий тренується стріляти з гранатомета на Харківщині, 1 травня 2023 року.

Getty Images / «Бабель»