Україна та росія знову борються за ініціативу. Переможе той, хто швидше перегрупує війська. Аналізуємо ситуацію на фронті на 270-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Автор:
Олексій Ярмоленко
Редактор:
Тетяна Логвиненко
Дата:
Україна та росія знову борються за ініціативу. Переможе той, хто швидше перегрупує війська. Аналізуємо ситуацію на фронті на 270-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Українські війська стріляють по російських позиціях із реактивної системи залпового вогню «Град» на Донбасі, 17 листопада 2022 року.

Getty / NurPhoto

Російська армія відступила з правого берега Херсону і тепер перекидає свої війська на інші напрями. Україна теж вивільнила значну частину своїх сил і також перегруповується. Водночас росіяни збільшили інтенсивність свого наступу на Донбасі, вони щодня атакують українські позиції близько сотні разів. Від того, хто швидше перекине свої війська та підготує нові атаки, залежатиме подальший хід війни.

Після того як російська армія відступила із правобережжя Херсонщини, а Сили оборони звільнили Херсон, у публічному просторі ще гучніше залунали заяви про необхідність перемовин між Україною та росією. У росії цього не приховують і постійно заявляють, що готові говорити без попередніх умов.

Поступово до рф почали підключатися і західні країни. Американське видання The Wall Street Journal повідомило, що радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван під час візиту до Києва рекомендував Україні переглянути свої цілі у війні та подумати про реалістичні вимоги до росії. Вашингтон дав зрозуміти, що Київ має як мінімум здаватися відкритим до закінчення війни через переговори. Салліван також радив подумати про більш реалістичні пріоритети для переговорів з рф, зокрема переглянути заявлену мету звільнити Крим.

І дійсно, останнім часом українська влада дещо помʼякшила свою риторику щодо повної неможливості перемовин із росією. В Україні теж вирішили продемонструвати, що готові завершувати війну мирним шляхом, але тільки за певних умов. Президент Володимир Зеленський під час виступу на саміті G20 озвучив український план, який складається з 10 кроків. Він передбачає встановлення ядерної, продовольчої, екологічної та енергетичної безпеки, звільнення всіх полонених, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України, покарання воєнних злочинців, відшкодування збитків та надання гарантій, що нової війни не відбудеться.

Росія формулу відкинула. Але Україна тепер будуватиме переговорну позицію саме на цьому плані і закликатиме Захід змусити рф виконати всі кроки.

Пʼятнадцятого листопада росіяни завдали по Україні найбільш масованого ракетного удару. Вони випустили 96 ракет. З них 75 збили сили ППО. Основними цілями знову стали обʼєкти енергетичної інфраструктури, через що по всій Україні почалися аварійні відключення електрики. Уже через день росіяни знову завдали масованого удару. Україна збила шість ракет із близько 18-ти. Але цього разу окупанти вдарили по нових цілях — по газовидобувній інфраструктурі. Вочевидь, тепер росія хоче створити Україні проблеми не лише з електроенергією, а й з опаленням.

Під час масованого удару 15 листопада одна з ракет вибухнула на території Польщі, у селі Пшеводув. Загинули двоє людей. Українська влада публічно одразу почала говорити, що це була російська ракета. Але Захід був обережніший. Згодом у Польщі зʼясували: вибухнула зенітна ракета від комплексу ППО С-300. Найімовірніше, її випустили з української системи, щоб збити російську, але не влучили. Зенітні ракети мають самоліквідуватися у разі промаху, але Україна використовує старі радянські запаси й системи, тому можливі такі збої.

Розслідування проводили Польща та США. Вони не покладають на Україну провину за цей інцидент. Там наголошують, що винна тільки росія, адже це вона завдала ракетного удару по Україні, а українські сили мають повне право захищати своє небо.

Вибух на території Польщі вкотре продемонстрував Заходу, наскільки критично для України зараз отримувати велику кількість систем протиповітряної оборони, і не лише старих, але й сучасних, щоб такі інциденти не повторювалися. Тому, скоріше за все, Україні тепер надаватимуть більше різних систем ППО. Найкращим варіантом стало б «закрити небо» хоча б над західними областями, або дозволити Польщі встановити свої системи ППО біля українського кордону та збивати російські ракети, які підлітали б до нього. Та поки подібні ідеї публічно навіть не озвучувалися.

Харківська область

На Харківщині бої кілька тижнів переважно позиційні. Українські війська не намагаються наступати у північно-західному напрямку в бік російського кордону, щоб повністю звільнити Харківщину. Вони пробують наступати уздовж траси Купʼянськ — Сватове, щоб вийти до самого Сватового з північного боку чи перерізати дорогу між ним та селищем Троїцьке на Луганщині. Через Троїцьке проходить залізниця з росії. Окупанти використовують її, щоб забезпечувати свої війська на півночі Луганської області.

Зараз українська армія переважно зосередилася на тому, щоб вибити росіян із невеличкої території на заході Харківщини, де щільно одне до одного розташована низка сіл: Кислівка, Котлярівка, Ягідне, Іванівка, Орлянське та інші. Якщо операція буде успішною, це відкриє для українських військових шлях до адмінмежі Луганщини і далі — у бік Сватового з північного та північно-східного боку.

«Бабель»

Донбас

Сили оборони України продовжують тиснути на росіян на рубежі міст Сватове та Кремінна на Луганщині. Окупанти намагаються стримувати наступ мобілізованими і постійно кидають їх на лінію фронту. Від цього їхні втрати значно зростають, але й український наступ сповільнюється — Сили оборони не можуть атакувати далі, доки територію не зачистять повністю. А росіяни знову і знову завозять на свої позиції нових бійців. Вони також намагаються атакувати українські позиції, щоб відкинути Сили оборони від дороги Сватове — Кремінна, але безуспішно.

Міноборони 16 листопада офіційно підтвердило, що село Макіївка на заході Луганщини звільнили. За нього довго йшли бої, воно переходило з рук у руки, і через це повністю зруйноване. Звільнена Макіївка дозволяє українським військовим наступати далі на село Площанка: воно розташоване біля дороги Сватове — Кремінна. Генштаб ЗСУ вже кілька разів згадував про те, що росіяни обстрілюють Площанку. Також у соцмережах є відео, як росіяни обстрілюють український танк лише за кілометр на захід від села. Тому можна стверджувати, що за село тривають бої, бо якщо його звільнять, Сили оборони України вийдуть на дорогу Сватове — Кремінна та переріжуть її. Логістика для росіян значно ускладниться, пересуватися вздовж цього рубежу теж стане важко.

На правому (південному) березі річки Сіверський Донець, на адмінмежі Луганщини та Донеччини, тривають бої у районі селища Білогорівка і сіл Верхньокамʼянка та Спірне. Останніми днями росіяни наростили тут зусилля та навіть вкотре заявили, що буцімто захопили Білогорівку. Але, як завжди, без жодних підтверджень. Генштаб ЗСУ майже щодня повідомляє, що окупанти намагаються атакувати ці населені пункти, але спроби успішно відбивають Сили оборони.

Після того як росіяни відступили з Херсону, вони стали значно активнішими на Донбасі. Ймовірно, окупанти хочуть перебити негативні новини про правобережжя Херсонщини. Президент Володимир Зеленський теж підтверджує, що окупанти на Донеччині щодня атакують українські позиції близько сотні разів.

Найбільше росіяни намагаються наступати на Бахмутському та Донецькому напрямках. За останні 10 днів вони досягли там незначних успіхів, але серйозно не просунулися.

Уже кілька місяців украй складна ситуація навколо міста Бахмут. Росіяни намагаються вийти до міста з кількох боків і взяти його в напівоточення, але просуваються подекуди на кілька десятків метрів за тиждень. На північний схід від міста, у районі міста Соледар, лінія фронту майже не змінюється, хоча росіяни щодня намагаються захопити українські позиції вздовж дороги Бахмут — Лисичанськ.

На схід та південь від Бахмуту теж тривають запеклі бої. Росіяни намагаються наступати на східних околицях міста, а на півдні між ними та Бахмутом лишаються село Іванград та селище Опитне. Швидше за все, за останні 10 днів росіяни таки змогли зайти в Іванград. Це підтверджує відео, на якому український танк виїжджає з Бахмуту в Опитне та стріляє звідти у бік Іванграду. Невідомо, чи змогли окупанти закріпитися в самому Іванграді, а Опитне досі контролюють українські війська.

У районі Горлівки окупанти, швидше за все, захопили території навколо колишнього КПВВ «Майорськ». Вони заявили про це, але на підтвердження виклали лише відео з найближчої до Горлівки околиці Майорська. Однак, щоб наступати далі у бік Торецька, їм доведеться перейти залізничні колії та водний канал. Тому, найімовірніше, вони оберуть інший напрямок атаки — на північ, у бік Бахмуту, на села Озарянівка та Курдюмівка. Росіяни можуть одночасно наступати на них зі сходу та з півдня.

У західних передмістях Донецька окупанти теж за останні 10 днів змогли дещо просунутися та захопити частину українських позицій. Після того як росіяни захопили село Піски, вони рушили на північ, вибили українських військових із позицій одразу за Донецьким аеропортом та наступали далі, у бік сіл Водяне та Опитне. Тепер же окупанти публікують відео з самого Опитного, отже, село захоплене. Також вони закріпилися принаймні у південно-східній частині села Водяне. Обидва ці населених пункти стримують росіян від наступу на місто Авдіївка. Якщо їх захоплять, окупанти зможуть атакувати місто ще з одного боку — з південного заходу. Так вони тиснутимуть на Авдіївку із південного заходу, півдня, сходу, а також із північного сходу, і українським військовим буде значно складніше обороняти місто.

На південь від села Піски росіяни також потроху просуваються у бік села Невельське. Якщо окупанти захоплять його, то зможуть наступати на село Первомайське не лише зі сходу, але і з півдня. Або ж повернуть на південь, у бік міста Красногорівка і спробують тиснути на нього. Усе це робиться для того, щоб відсунути українську армію від Донецька та створити для міста певну «буферну зону». Але ключем для цього має стати захоплення Авдіївки, яку українські війська перетворили на потужний укріплений район із величезною кількістю оборонних позицій.

У місті Марʼїнка лінія фронту, найімовірніше, стабілізувалась приблизно по центру населеного пункту, вздовж Донецької обʼїзної дороги. Росіяни наразі більше наступають на півночі та півдні від міста.

На Вугледарському напрямку росіяни тепер очікувано значно повільніше наступають у районі села Павлівка. Українські війська повністю прострілюють його з Вугледару, що розташований на височині. Коли окупанти зрозуміли, що взяти та зачистити село не вийде, вони просто публічно оголосили, що захопили Павлівку, і навіть повісили свій прапор на одному зі зруйнованих житлових будинків. Згодом відео геолокували — це сталося на одній із крайніх хат у південно-східній частині села. Точна ситуація у Павлівці невідома, але росіяни точно не змогли захопити її повністю. Ймовірно, вони закріпилися у південній та східній або лише у південно-східній частині села. Українська армія і далі нищить окупантів у Павлівці та навколо неї, дістає навіть по російських позиціях за селом.

«Бабель»

«Бабель»

Запорізька область та Херсонщина

Лінія фронту у Запорізькій області лишається незмінною. Ані росія, ані Україна не намагаються тут широкомасштабно наступати ще з весни. Але після того як росіяни відступили з правобережжя Херсонщини, вони почали приділяти більше уваги Запорізькому напрямку. Генштаб ЗСУ повідомляє, що окупанти активно будують на Запоріжжі, зокрема навколо Мелітополя, лінії оборони. Це місто основне для контролю за півднем України. Якщо українські військові звільнять його, то розріжуть російське угруповання на дві частини і змусять окупантів відводити війська з лівого берега Дніпра як мінімум до Криму.

На Херсонщині українські війська остаточно звільнили правобережжя області та сам Херсон. Загалом Сили оборони України звільнили 198 населених пунктів та вийшли на рубіж річки Дніпро. Це дозволить українській армії залишити на цьому напрямку лише незначну частину військ, а решту сил перекинути на інші напрямки, щоб або наступати, або відбивати російські атаки.

Очевидно, що українські війська не будуть форсувати Дніпро: тоді вони опиняться у такій самій ситуації, в якій були росіяни — через підірвані мости забезпечувати угруповання на іншому березі річки буде вкрай важко. Та коли Сили оборони вийшли до Дніпра, почали систематично обстрілювати російські позиції на лівому березі, а також головні логістичні вузли окупантів. Під ударами опинилися російські бази у Чаплинці, Скадовську та інших населених пунктах. За допомогою систем HIMARS українські війська дістають навіть до Кримських перешийків. Через це росіянам значно складніше підвозити своїм військам зброю та боєприпаси з півострова.

Окупанти вже усвідомлюють, що позиції на лівобережжі Херсонщини теж украй вразливі для них, та почали відходити від Дніпра вглиб області, щоб уникнути обстрілів із української артилерії. Вони навіть почали будувати укріплення на півночі Криму, цілком припускаючи, що українські військові можуть вийти до адмінмежі з півостровом.

Цікавою зараз буде ситуація з містами лівобережжя Херсонщини, які розташовані вздовж лівого берега Дніпра: Каховкою, Новою Каховкою, Олешками та Голою Пристанню. Від них до українських позицій лише кілька кілометрів, тому Сили оборони обстрілюють російські війська з усього озброєння, що мають. Генштаб ЗСУ регулярно звітує про влучання по російських позиціях та базах уздовж лівого берега Дніпра. Тому окупанти почали відходити. В ОК «Південь» зазначали, що вони відводять війська на 15—20 кілометрів від Дніпра. З міст уздовж лівого берега річки евакуюють населення, окупаційні адміністрації тікають, а росіяни мародерствують і вивозять цінне обладнання з лікарень, шкіл, комунальних підприємств, приміщень органів державної влади тощо. Усе це дуже схоже на те, що відбувалося і на правому березі Херсонщини. Найімовірніше, що дуже скоро ці міста опиняться у так званій сірій зоні, де не буде ані окупантів, ані українських військ. Як вони функціонуватимуть — невідомо. Переправити через Дніпро великі українські сили, щоб закріпитися і захищати міста, майже неможливо, повністю відновити там українську владу та правоохоронні органи без військового захисту теж. Тому, ймовірно, на лівобережжя часом прибуватимуть легкі українські сили, зокрема бійці ССО, або ж Україна намагатиметься переправляти через річку гуманітарну допомогу.

Так буде і на Кінбурнській косі, бо усі дороги на неї прострілюють українські війська. Найімовірніше, росіянам доведеться покинути свої позиції на косі та відійти вглиб Херсонщини. Але невідомо, чи захоче українська армія там закріплюватися. Росіяни так само зможуть обстрілювати українські позиції, а бійці Сил оборони матимуть проблеми із забезпеченням через Дніпро.

Наразі і Україна, і росія перекидають свої війська, які воювали на правобережжі Херсонщини, на інші напрямки. Від того, хто зробить це швидше і завдасть першого удару, залежатиме подальший хід війни. Генштаб ЗСУ вже повідомляє, що російські війська з Херсонщини їдуть до Луганської області. Можна припустити, що вони готуються обороняти північ Луганщини та в жодному разі не пропустити українську армію до Сватового та Кремінної.

«Бабель»

«Бабель»

Постачання зброї

Зазвичай США що десять днів оголошують як мінімум про один пакет військової допомоги для України, але цього разу такого анонсу не було. У Білому домі заявили, що повідомлять про це найближчим часом. Там також підкреслили, що планують ще більше посилити допомогу Україні. Шістнадцятого листопада президент США Джо Байден навіть звернувся до Конгресу з проханням виділити на це ще $37 мільярдів.

Шістнадцятого листопада відбулося вже сьоме засідання координаційної групи для допомоги України у форматі «Рамштайн». Проривних досягнень за його результатами публічно не оголошували, майже всі країни лише підтвердили свої зобовʼязання щодо поставок зброї, які анонсували раніше, особливо це стосувалося систем протиповітряної оборони.

Євросоюз офіційно погодив початок спеціальної навчальної місії для українських військових. Під час неї хочуть навчити до 50 тисяч військових. Навчання української армії на Заході важливі для перемоги, бо бійці готуються за стандартами та правилами НАТО, а також вивчають західне озброєння та техніку. Їх також навчають західні інструктори на власних полігонах. Це розвантажує українську армію і дозволяє не відтягувати з фронту досвідчених офіцерів, щоб вони готували нових військових у тилу.

Американське видання CNN повідомило, що у США розглядають можливість передати Україні великі безпілотники Gray Eagle, але в особливій модифікації. Американці хочуть витягти з них украй чутливі технології, щоб вони не потрапили до рук росіянам. Українська сторона давно просить США про них. Ці безпілотники можуть бути оснащені ракетами Hellfire класу «повітря — земля» з дальністю польоту до 11 км. Один дрон може нести чотири ракети і летіти на висоті понад 8 км майже 30 годин. Gray Eagle дуже добре показували себе у конфліктах на Близькому Сході, але в умовах повномасштабної війни двох регулярних армій на урбанізованій території та дуже великої кількості засобів протиповітряної оборони невідомо, чи зможе українська армія реалізувати весь потенціал цих дронів.

Про найбільший свій пакет військової допомоги Україні оголосила 16 листопада Швеція. Його загальна сума становитиме $287 мільйонів, до нього увійдуть системи протиповітряної оборони та боєприпаси. Які саме, у Швеції поки не кажуть.

Стає очевидно, що Захід зараз концентрується на передачі Україні великої кількості різних систем ППО для захисту від російських ракетних ударів. Територія нашої країни велика. Тому для армії вкрай важливо отримувати якомога більше такої техніки, щоб наситити протиповітряною обороною всю площу України, а також захистити всі критичні обʼєкти, зокрема і енергетичної інфраструктури.

Ми стежимо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]

Українські військові стріляють із зенітної установки по російських повітряних цілях.

Reuters