Минулого тижня президент Володимир Зеленський подав заявку про пришвидшений вступ України до НАТО. Після цього ви заявили, що парламент зробить усе можливе для прискорення цього процесу. Про що саме йдеться?
В першу чергу це стосується оборонної сфери, законодавства, речей, що пов’язані з безпекою та обороною. Депутати нашого скликання вже прийняли близько 20 актів, які наближають нас до стандартів НАТО. Рада і далі оперативно прийматиме зміни в закони про нацбезпеку, окремі її складові, оборонні закупівлі, розвідку тощо.
Окремо є важлива складова — так звана НАТО-дипломатія. Є Парламентська асамблея НАТО, куди входять парламенти всіх країн-членів НАТО і ще багато асоційованих членів, спостерігачів. Входить і наша делегація, яку очолює [нардеп від «Слуги народу] Єгор Чернєв. Ми створили ще окремий орган, що називається UNIC. Це такий практичний майданчик, у межах якого ми проводимо зустрічі з натівськими парламентарями раз на кілька місяців. Остання така зустріч зібрала близько 100 парламентарів, з якими ми в форматі off the record обговорювали події в Україні разом із представниками Генштабу, ЗСУ, Міноборони.
Після нашої заявки радник президента США Джейк Салліван сказав, що процес вступу України до НАТО слід розпочати в інший час. Чи були напередодні консультації з нашими західними партнерами щодо цього питання?
Щодо конкретних консультацій, у нас є віцепрем’єр-міністр з євроінтеграції Ольга Стефанишина, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністр оборони Олексій Резніков — це в їхній компетенції. Не новина, що Україна збирається в НАТО, це [прагнення] закріплено в Конституції. Чи був несподіванкою факт нашої заявки? Та ні, це логічно випливає з наших попередніх дій.
Щодо політичної оцінки з боку парламентарів країн-членів НАТО, то ми її ще почуємо. У кінці листопада в Мадриді знову відбудеться Парламентська асамблея НАТО. Питання України обговорюватимуть дуже широко. Звичайно, є певна політична неоднорідність таких процесів, є різні парламентарі, з різних партій. Навіть всередині тих самих країн чуємо різну риторику щодо підтримки чи непідтримки України.
Facebook / Офіс президента
Ви раніше заявили, що в листопаді парламент вийде на завершення треку щодо євроінтеграції — залишається ухвалити в другому читанні законопроєкт «Про медіа», навколо якого тривають дискусії. Коли його можуть ухвалити?
Законопроєкт «Про медіа» наразі оцінює Єврокомісія на відповідність до директив, там, наскільки я знаю, близько двох тисяч правок. Зараз робоча група на базі парламентського комітету з питань гуманітарної політики шукає правильні формулювання. Які правки враховувати в кінцевій редакції, щоб з одного боку законопроєкт повністю відповідав європейським директивам про аудіовізуальні продукти, а з іншого — зберігалася і первісна ідея про те, що нам потрібно створити щось на зразок медіа-кодексу, який би охоплював багато сфер. Там [у законопроєкті] є регулювання роботи ЗМІ під час виборів, реклами тощо. Процес триває, він непростий, тому що тепер, після отримання Україною кандидатства, Єврокомісія набагато прискіпливіше ставиться до своїх порад нам.
Кілька тижнів тому голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував Раді поновити електронне декларування і перевірки декларацій, є відповідний законопроєкт. Наразі реєстри закриті. Коли можна очікувати на прийняття законопроєкту і відкриття реєстрів?
Давид Георгійович пропонує досить цікаву модель: декларування [за 2021 рік] відновлюється через 60 календарних днів з дня вступу закону в силу. Але я думаю, нам треба націлятися, щоб декларування за 2021 рік все-таки відбулося. Немає підстав нам усім говорити, що на нього щось вплинуло, тому що, давайте чесно, — станом на 24 лютого багато хто вже був готовий здати декларацію. У 2021 році таких безпекових проблем точно не було. Давид Георгійович не пропонує рішення щодо 2022 року, але я думаю, що воно може з’явитися в процесі. Ми маємо декларувати, показувати все.
Інша справа, що в нас є певні зміни до законодавства, що стосуються декларування допомоги армії та іншим структурам і її висвітлення в деклараціях. Ну тут уже будемо в контакті з НАЗК напрацьовувати редакції, щоб усе було прозоро і відкрито для людей, а з іншого боку — щоб декларанти, які реально допомагали, могли це правильно показати і звітувати. Думаю, наприкінці року вже будуть новини.
Сарахан Вадим / «Бабель»
А щодо відкриття реєстрів?
Щодо реєстрів потрібно тут поруч посадити нашого віцепрем’єр-міністра з питань цифрової трансформації Михайла Федорова, який опікується кіберзахистом, СБУ, розвідку, які нам скажуть про реальні кіберзагрози [у разі відкриття реєстрів]. Реєстри мають чутливу інформацію — адреси декларантів, а це під час війни може бути проблемою. Потрібно ще попрацювати над захистом, можливо, треба ухвалити додаткові рішення.
Ще одне питання про контроль. Зараз у парламент не пускають журналістів, навіть телеканал «Рада» не виконує свою функцію — не веде трансляцій засідань. Коли журналісти потраплять у кулуари?
У нас традиційна відповідь — коли для цього будуть відповідні безпекові умови.
А це коли?
Я думаю, як мінімум, коли про це нам скажуть відповідні органи. Ми ж це не з голови беремо, що три тривоги на день, чи дві тривоги на годину.
Я багато де був у Європі, там не завжди журналісти разом із депутатами в парламентах, є по-різному. Тут більше справа нашої політичної культури. У нас був відкритий парламент, з можливістю вести зйомку і трансляцію. Ми маємо шанувати свободу слова і робити все для того, щоб журналісти могли працювати в межах парламенту.
Та є ще низка питань, переакредитація, про яку ми давно говоримо. Думаю, вам самим буде неприємно працювати поруч із колишніми співробітниками видання [анатолія] шарія, яке зараз називається якось там «Супєрновоє ізданіє».
Депутатам зручно працювати в такому режимі — їх ніхто не контролює, дії не відстежує?
Інколи виявляється, що нічого ніхто не приховує. От я нещодавно був на одній дискусії. Колеги з громадських організацій дізналися, що всі засідання парламенту викладаються на YouTube, за кілька годин після того, як відбулися. Є вся інформація, закритості немає. Щодо часу та місця зібрання — ця інформація не розголошується з безпекових причин. А щодо виступів, позицій, хто що говорив і які жарти навіть лунали — усе це можна почути і побачити. Є і результати голосування на сайті Ради.
Пресслужба Корнієнка
Давайте про роботу парламенту. Ви сказали, що є «джентльменська домовленість» між фракціями про те, що не будуть затягувати з ухваленням бюджету. Нардеп «Голосу» Ярослав Железняк повідомив, що в проєкт держбюджету надійшло 1 200 правок від нардепів. Коли ви можете його ухвалити?
Ми будемо далі працювати над тим графіком, який ми обговорювали із фракціями. Цей графік приблизно такий, що до кінця жовтня бюджет має бути підписаний.
А «джентльменську домовленість» уклали і з колишніми нардепами ОПзЖ, і групою «Відновлення України», яка фактично сателіт [«Слуги народу»]?
Як я бачив розкладку щодо правок, то окрім партії з європейською назвою, але яка не завжди підтримує європейські законопроєкти, кількістю правок ніхто не зловживав. У «Європейської солідарності» 400 правок. Це 20 правок на одного депутата, а в «Слуги народу» на всіх 240 людей тільки 250 правок. Не хочу сказати, що це зловживання і спам, але колеги серйозно хочуть або затягувати час, або шукати переговорні можливості. Мінфін чітко заявив, що це не той випадок і не той бюджет. Як можна сильно скоригувати супердефіцитний бюджет, який гаситься за рахунок зовнішньої допомоги?
… Ми тільки працюємо над створенням фонду відновлення, який би наповнювався із конфіскованих російських активів. Мінфін нещодавно вніс законопроєкт, і він розглядатиметься найближчим часом. Наша задача все ж таки максимально оперативно ухвалити бюджет, і далі вже в онлайн-режимі з ним працювати.
Ви згадали про законопроєкт. Він має спростити конфіскацію активів росіян в Україні?
Цей документ про створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії. В рамках держбюджету зараз немає окремо виділеного фонду. Ці гроші йдуть ніби в загальний котел. І це неправильно, тому що далі важко ними оперувати. Вони розходяться на соціальні виплати, військові потреби. У законопроєкті йдеться про те, щоб чітко виокремити фонд і працювати по відновленню з цими грошима. Мінфін закладав оптимістично 27 мільярдів гривень на підтримку звільнених громад. Ми там бачили абсолютний жах з інфраструктурою. Думаю, що ця цифра буде коригуватися. Щодо процесу наповнення фонду — будемо дивитися.
Пресслужба Корнієнка
Ви нещодавно заявили, що за тверду руку і централізацію на звільнених територіях. Розшифруйте, що ви мали на увазі?
Там, на жаль, і колаборанти, і просто люди полякалися, втекли. Там немає місцевого самоврядування в тому варіанті, до якого ми звикли в тилових зонах. Там немає ради громади, яка збереться, щось проголосує. Немає виконкому, немає старост. Десь, на жаль, ці люди закатовані, десь вони загинули в боротьбі. А десь колаборанти — це теж треба визнавати. Там зараз неможливо повернути самоврядування. Тому єдиний варіант зберегти там керованість — управлінський процес. Призначити голів військово-цивільних адміністрацій, чи військових адміністрацій, це вже як вирішить Офіс президента. Далі ці голови адміністрацій будуть працювати і наводити порядок. А коли будуть відповідні безпекові умови, можна призначати вибори місцевого самоврядування.
Ми знаємо, що наразі в Кабміні триває пітчинг бачення міністрами своїх міністерств. Чи залучені в цей процес депутати? І чи йдеться про ротації в уряді?
Це вічна тема, клікбейт, всі читають, дивляться. Якщо серйозно, я на деяких подібних нарадах був, і ми дійсно обговорюємо ті речі, які давним-давно треба було обговорити. На жаль, тільки війна нас активізувала до цього. Це прагматичні речі, які всім були зрозумілі в бізнесі — функціональний аналіз, функціональне обстеження. Що там за люди, що вони роблять? Чи треба їх стільки в міністерствах? Які функції міністерства виконують?
Паралельно йде дуже серйозна розмова щодо реформи оплати праці в державному секторі. Звичайно, у нас немає ресурсів її втілювати цього року, наступного, але засадничі речі, законопроєкти можна було б уже приймати. У нас немає іншого варіанту, окрім як побудувати якісну європейську систему державного публічного врядування. Це написано в документах ЄС. І тут справа не в назвах і не в кількостях міністерств, а в тому, щоб система функціонувала. Прем’єр зараз працює над баченням, а далі, думаю, він буде це обговорювати з коаліцією.
Поки парламент вносить правки в бюджет, ви можете покращити наш. Підтримайте «Бабель» тут: 🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: [email protected].