Ірина Венедіктова двічі за добу змінила керівника департаменту, який займається злочинами Росії, справою MH17 і «вагнерівцями». Тепер департамент курирує вона. Зрада/перемога — пояснюємо

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Ірина Венедіктова двічі за добу змінила керівника департаменту, який займається злочинами Росії, справою MH17 і «вагнерівцями». Тепер департамент курирує вона. Зрада/перемога — пояснюємо

Генпрокурор України Ірина Венедіктова.

УНІАН

В Офісі генпрокурора (ОГП) не можуть вирішити, що робити з одним з ключових підрозділів — «департаментом війни». Він розслідує злочини Росії в Криму і на Донбасі, займається збитим малайзійським боїнгом МН17, розстрілом українських військових під Іловайськом у 2014 році, справою «вагнерівців» і багатьма іншими. Вранці 30 червня генпрокурор Ірина Венедіктова забрала департамент у свого заступника Гюндуза Мамедова. Він — один з ідеологів створення департаменту і займається цим напрямком з 2016 року (детально про це — тут). Новим куратором департаменту став інший заступник Венедіктової — Максим Якубовський. Відразу після його призначення ЗМІ написали про можливий конфлікт інтересів. У 2012—2014 роках Якубовський співпрацював з громадською ініціативою Віктора Медведчука «Український вибір». «Департамент війни» розслідує справу проти кількох керівників цієї організації. Проти призначення Якубовського виступили правозахисники. Вже наступного дня, 1 липня, на сайті Офісу генпрокурора зʼявився новий указ: керівником департаменту замість Якубовського стала сама Ірина Венедіктова. Ввечері цього ж дня стало відомо, що Мамедова позбавили доступу до державної таємниці. Ні Венедіктова, ні Мамедов публічно ситуацію не коментують. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поспілкувалася з двома колишніми керівниками Мамедова — ексгенпрокурорами Юрієм Луценком і Русланом Рябошапкою, з кількома джерелами в прокуратурі і «департаменті війни» і розповідає, що насправді відбувається в Офісі генпрокурора.

«Департамент війни»

Історія «департаменту війни» почалася з прокуратури Криму. Від моменту російської окупації вона фіксувала злочини Росії на півострові так само, як і раніше — за загальним кримінальним законодавством. У 2016 році кримську прокуратуру очолив Мамедов. Він запропонував змінити підхід і кваліфікувати злочини окупаційної влади як воєнні або злочини проти людяності. Плюс цього підходу — у таких злочинів немає строків давності, а їх фігурантів можна судити в будь-якій країні. Мінус — до 2014 року українські слідчі і прокурори такі справи не розслідували.

Цю пропозицію Мамедова підтримав тодішній генпрокурор Юрій Луценко. «Мамедов працював над кримськими провадженнями і розумів, що треба виходити на європейську модель універсальної юрисдикції. З цією ідеєю погоджувалися і громадські експерти», — згадує Луценко.

У прокуратурі Криму вивчали міжнародні конвенції, статут Міжнародного кримінального суду, Мамедов тісно спілкувався з правозахисними організаціями та готував документи щодо злочинів Росії в Криму до міжнародних судів.

У 2019 році новий генпрокурор Руслан Рябошапка запропонував Мамедову створити в Генпрокуратурі департамент, який би займався воєнними злочинами, скоєними не лише в Криму, а й на Донбасі. «Гюндуз зумів зробити з фантома, яким була кримська прокуратура, живий організм: вони фіксували найтяжчі злочини, налагодили комунікацію з Міжнародним кримінальним судом, Європейським судом з прав людини», — пояснює «Бабелю» своє рішення Рябошапка. Так зʼявився департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Коротко — «департамент війни».

У новий департамент передали багато резонансних справ: обстріл російськими військами українських солдатів під Іловайськом у серпні 2014 року; вбивства українських військових у полоні; катування українців у донецькій вʼязниці «Ізоляція»; розслідування збитого Росією боїнгу МН17; захоплення українських моряків у Керченській протоці; збитий Іраном пасажирський літак МАУ в січні 2020-го.

Заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.

Костянтин Стрілець / «Бабель»

Конфлікт з генпрокурором

У березні 2020 року генпрокурором стала Ірина Венедіктова. За інформацією «Бабеля», Мамедову вона запропонувала обійняти посаду першого заступника, але він відмовився через велике навантаження в «департаменті війни». Також Мамедов займався ювенальною юстицією, порушеннями прав людини в тюрмах і СІЗО і курирував тренінговий центр для прокурорів.

За словами кількох нинішніх і колишніх співробітників ОГП, наприкінці весни 2020 року відносини Венедіктової і Мамедова зіпсувалися. Генпрокурор обрала «авторитарний тон спілкування», Мамедов цьому протистояв. На початку літа 2020-го в департаментах, які курирував Мамедов, почалися внутрішні перевірки, а його перестали запрошувати на частину нарад, про що на умовах анонімності розповідає свідок цих подій.

У серпні 2020-го про тиск на «департамент війни» заявили правозахисники. Жодних конкретних імен і причин атак вони не назвали, але наполягали, що головний вигодонабувач — Росія. Деякі активісти та блогери повʼязували проблеми Мамедова з тим, що саме його департамент готував документи на екстрадицію в Україну затриманих у Білорусі «вагнерівців». Утім, сам Мамедов публічно про цю справу не висловлювався, і в його оточенні не впевнені, що ці події якось повʼязані.

Тринадцятого квітня 2021 року Венедіктова забрала у Мамедова департамент протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах. А близько двох тижнів тому, розповідає «Бабелю» добре інформований колишній працівник прокуратури, Венедіктова попросила Мамедова написати заяву про відставку. Він відмовився, і вже 30 червня генпрокурор передала «департамент війни» своєму іншому заступнику Максиму Якубовському. Тепер з чотирьох напрямків у Мамедова залишилися два — ювенальна юстиція і тренінговий центр для прокурорів.

Приблизно за такою ж схемою раніше свою посаду втратив інший заступник генпрокурора — Андрій Любович. Після того як він підписав підозри суддям Окружного адміністративного суду Павлу Вовку, Євгену Аблову та іншим, його виключили з профільної групи прокурорів, потім забрали кураторство напрямків, а згодом скоротили посаду.

Невдалий кандидат

Новий голова департаменту Максим Якубовський курирував департамент один день. З 2012 по 2014 рік він співпрацював з «Українським вибором» нинішнього депутата «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука. В одному з інтервʼю Якубовський розповідав, що ніколи не був членом цієї організації і тільки допомагав її експертам писати законопроєкт про боротьбу з корупцією. За словами Якубовського, з Медведчуком він не спілкувався з 2014 року.

Однак багато ЗМІ і активістів заявили про можливий конфлікт інтересів: «департамент війни» розслідує справу проти «Українського вибору». На думку слідства, в 2014 році керівництво цієї організації допомагало Росії організовувати незаконний референдум у Криму.

Харківська правозахисна група заявила, що рішення Венедіктової зруйнує департамент і що поважних причин для відсторонення Мамедова бути не може.

Аби погасити скандал, уранці 1 липня на сайті Офісу генпрокурора зʼявився новий указ — замість Якубовського департамент очолила сама Ірина Венедіктова. За інформацією «Бабеля», будь-які асоціації з Медведчуком для генпрокурора є дуже болючими.

Для Мамедова історія ще не закінчилась. Ввечері першого липня Якубовський, який виконує обовʼязки генпрокурора, поки Венедіктова у відрядженні, позбавив Мамедова доступу до державної таємниці. Поінформовані джерела в ОГП розповідають, що Мамедов спробує повернути собі департамент. Заради нього він прийшов в Офіс генпрокурора, через нього може і піти.

Відділ політики «Бабеля» нікому не підпорядковується — він служить своїм читачам. Підтримати нас можна тут .