Міст Патона через Дніпро в Києві, 1960-ті роки.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Свій перший міст у Києві інженер Євген Патон побудував ще в 1910 році. Це був пішохідний Парковий міст між Царським і Купецьким садами (сьогодні — Міський сад і Хрещатий парк). На той час Патон уже очолював кафедру мостобудування Київського політехнічного інституту. Наступний його великий проєкт — міст через Дніпро, названий на честь революціонерки Євгенії Бош. Будівництво завершили у 1925 році.
Відкриття моста імені Євгенії Бош у Києві в 1925 році. У 1941 році його підірвали радянські війська, які відступали. У 1965 році поряд з його руїнами звели міст Метро. Парковий міст у Києві, 1910-ті роки.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного; УНІАН
Наприкінці 1920-х Патон захопився розробкою технологій електрозварювання. У 1929 році він організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 році створили Інститут електрозварювання. Його директором Євген Патон залишався до кінця життя.
Академік Євген Патон (у центрі) в електрозварювальній лабораторії в Києві, 1931 рік. Євген Патон (другий ліворуч) із синами Володимиром (крайній ліворуч) і Борисом (крайній праворуч), 1950-ті роки.
УНІАН
Після кількох років експериментів з металом і технікою у Патона та його молодого наукового колективу зʼявилася ідея поєднати мостобудування та зварювання — замінити клепані мостові конструкції суцільнозварними. Електрозварювання на той час ще застосовували рідко, технологія була новою і невипробуваною. Тому ідею Патона розкритикували і колеги, і начальство, і партійне керівництво. Вони були впевнені, що такий міст обовʼязково впаде. Однак Патону вдалося переконати тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Микиту Хрущова, і той дав добро на впровадження нової технології.
Будівництво нового моста, який в проєктних документах назвали Наводницький, почалося в 1939 році. Однак його перервали через Другу світову війну. У вересні 1941 року радянські війська, які відступали, підірвали всі мости через Дніпро, зокрема міст імені Бош і недобудований Наводницький. На його опорах нацисти звели тимчасовий міст, проте підірвали його, покидаючи Київ восени 1943 року.
Після війни Патон підготував новий проєкт мосту, який отримав назву Київський. Будівництво почали в 1950 році, і до літа 1953-го практично всі роботи на мосту завершили.
На той час це був найбільший в Європі суцільнозварний міст, усі шви якого, включно з монтажними, виконали за допомогою автоматичного зварювання. Для будівництва прольотів зварили 264 балки, кожна заввишки 3,6 метра, завдовжки 29 метрів і вагою 28 тонн. На вʼїзді з боку правого берега стоять пропілеї — колонади парадного входу. З боку лівого берега міст обрамлений двома колонами заввишки 20 метрів кожна.
Цей міст мав стати головним тріумфом Патона, але інженер помер у серпні 1953 року, не доживши кілька місяців до офіційного відкриття. Восени міст вирішили випробувати на міцність. Для цього по ньому на всю ширину пустили колону танків Т-34, корпуси яких були зварені розробленим під час війни «патонівським» швом.
Пʼятого жовтня 1953 року на урочистому мітингу з приводу здачі мосту в експлуатацію партійне керівництво оголосило, що новому мосту присвоюється імʼя Євгена Патона замість проєктного Київський. Першим, хто вʼїхав на новий міст під час відкриття, був 35-річний син інженера Борис Патон, який тоді був заступником директора Інституту електрозварювання з наукової роботи.
Мітинг на мосту Патона в день його відкриття, вид з правого берега Дніпра, 5 листопада 1953 року.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Ліворуч: Проїзд машин по мосту Патона в день його відкриття, 5 листопада 1953 року. Праворуч: Міст Патона після церемонії відкриття, 5 листопада 1953 року.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Пропілеї на вʼїзді на міст Патона з боку правого берега Дніпра, 5 листопада 1953 року.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
За рік, у 1954-му, через міст запустили трамвайну лінію. У червні 2004 року рейки демонтували, а трамваї замінили тролейбусами. У 1968 році на мосту Патона вперше в СРСР зʼявилася напівжорстка декоративно-художня огорожа. У такий спосіб хотіли збільшити безпеку руху на мосту.
Ліворуч: Розвʼязка перед мостом Патона на правому березі Дніпра, на лівому березі ще немає житлових масивів Березняки і Русанівка, 24 травня 1956 року. Праворуч: Вид на міст Патона з правого берега Дніпра з місця, де зараз стоїть «Батьківщина-Мати», 24 травня 1956 року.
За всі роки існування міст жодного разу не закривали на капітальний ремонт. Востаннє велика реконструкція проводилася у 2004 році: прибрали трамвайні лінії, а проїжджу частину розділили на сім смуг руху. Відтоді кілька разів ремонтували невеликі ділянки мосту. У вересні 2020 року Київська міськадміністрація оголосила про велику реконструкцію мосту Патона. Міський голова Києва Віталій Кличко уточнив, що на час реконструкції рух на мосту повністю не перекриватимуть.
Вид на мост Патона і човнова станція в Києві, 1950-ті роки.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Щоб «Бабель» протримався стільки ж, скільки і міст Патона, підтримайте нас донатом.