Сотня колишніх міністрів, дипломатів і сенаторів США написали відкритого листа. Вони закликають зробити санкції «більш гнучкими» та будувати відносини «з Росією, якою вона є» ― ось про що йдеться

Автор:
Яна Собецька
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Сотня колишніх міністрів, дипломатів і сенаторів США написали відкритого листа. Вони закликають зробити санкції «більш гнучкими» та будувати відносини «з Росією, якою вона є» ― ось про що йдеться

Артем Марков / «Бабель»

П’ятого серпня видання Politico опублікувало відкритого листа, в якому йдеться про те, що США мають пом’якшити свою політику стосовно Росії. Автори листа — колишні американські високопосадовці та політологи. Зокрема, заступниця Генсека НАТО у 2016—2019 роках Роуз Ґоттемюллер, радник адміністрації Буша з питань Росії та Євразії Томас Грем, колишня співробітниця Ради нацбезпеки США Фіона Гілл, політолог Роберт Легвольд та колишні посли США в Росії Джон Ганстман і Томас Пікерінг. У публікації вони зазначають, що «вважати дипломатичні відносини винагородою за хорошу поведінку є помилкою», Америка та Росія мають посилити співпрацю, а санкції слід зробити більш гнучкими. Загалом відкритого листа підписали 103 людини. Серед них — колишні дипломати, сенатори, міністри та викладачі провідних американських університетів. «Бабель» переказує основні положення резонансної публікації.

Автори відкритого листа вважають, що американсько-російські відносини зайшли у глухий кут, який загрожує національним інтересам США. А ризик протистояння, яке може перерости в ядерну війну, знову став реальним.

Тому американцям потрібно змінити свою політику. Росія ускладнює дії американців і перешкоджає їм, особливо на периферії Європи та в Азії: вона захопила частини території Грузії та України, кидає виклик ролі США як світового лідера та втручається у внутрішню політику країни. Попри це, з нею потрібно «досягнути найбільш вигідного та безпечного балансу».

Потрібно знайти спосіб ефективно вирішити питання російського втручання в американські вибори та запобігти будь-якій спробі змінити хід голосування. Автори публікації вважають, що американцям варто накладати санкції на росіян, які використовують викрадену інформацію як зброю, переконатися, що російські хакери не зможуть зламати важливі системи, і спростовувати російську дезінформацію. Але водночас «потрібно розпочати непублічні переговори з Росією та звернути увагу на те, що обидві сторони здатні завдати істотної шкоди критично важливій інфраструктурі опонента».

Немає жодного сенсу двом країнам, здатним знищити одна одну за 30 хвилин і покласти край людській цивілізації, мати погані дипломатичні відносини. У листі зазначається, що через кризу в Україні США розірвали важливі контакти з російськими урядовцями, закрили консульства та скоротили персонал посольств. Проте автори пишуть, що дипломатичні контакти потрібні як складова безпеки — щоб мінімізувати помилки та прорахунки, здатні призвести до війни, непотрібної обом країнам: «Відновлення нормальних дипломатичних контактів із Росією має бути головним пріоритетом Білого дому та підтримуватися Конгресом».

Стратегія США щодо Росії має бути такою ж, як за часів Холодної війни, і пролягати між збалансованою стриманістю і готовністю до розрядки. Американці повинні «утримувати оборону». Але водночас залучати Росію до діалогу, який би сприяв зменшенню недовіри і ворожості та фокусувався на безпекових викликах, з якими стикаються обидві країни.

Важливо відновити лідерство США та Росії з ядерного питання. Зокрема, продовжити дію договору про скорочення та обмеження наступальних озброєнь. А після цього — перейти до наступної фази контролю над озброєннями, яка посилить ядерну стабільність і дозволить пристосуватися до світу, в якому багато ядерних держав.

Санкції мають бути складовою політики США стосовно Росії, проте вони повинні бути обґрунтованими. А також використовуватися разом з іншими елементами національної влади, зокрема дипломатією. На думку авторів листа, постійне збільшення санкцій як покарання для Росії за дії у Криму, на сході України, отруєння в Солсбері, порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, втручання в американські вибори «зменшує шанси на те, що Москва змінить свій курс».

Росія за часів Володимира Путіна оперує в межах російського націоналізму. Наступник Путіна, навіть якщо він матиме більш демократичні погляди, імовірно, діятиме за схожим принципом. Будувати політику щодо Росії на припущенні, що США вдасться змінити цю стратегію, є помилкою, проте дотримуватися чинної політики теж було б нерозумно: «Ми повинні будувати відносини з Росією з огляду на те, якою вона є, а не на те, якою ми хочемо її бачити».