«Заміни та ротації міністрів будуть». Депутат СН Олександр Качура — про допомогу Венедіктовій, коаліцію з Кличком і умови зустрічей з Єрмаком. Велике інтервʼю

Про проблеми з Кабміном, Сергієм Шкарлетом і спілкування з ОП

Ваша фракція формально поділена на 15 груп. Зараз ці групи депутатів по черзі зустрічаються з президентом, щоб налагодити комунікацію, ви були на такій зустрічі?

На зустрічі не був, і нам ще не анонсували, коли вона буде. У когось з так званих малих фракцій зустріч була, комусь її переносили, тому що у президента щільний графік. Мета таких зустрічей — налагодити комунікацію з Кабміном і Офісом президента. Є комунікаційні проблеми. Остання зустріч з президентом, в якій я брав участь, була про київські вибори.

У чому проблема комунікації ОП з депутатами?

У несвоєчасному інформуванні, наприклад, питання Консультативної ради. Потрібно було заздалегідь попередити, щоб не було заворушень серед депутатів.

Якщо говорити про Кабмін, то триває проблема Олексія Гончарука. Кабмін вважає, що ми — його юридична канцелярія, і повинні ухвалювати все, що він подає. Наприклад, програму виходу з кризи, про яку представники профільного комітету дізналися зі ЗМІ — їх ніхто не запрошував на обговорення, не радився. Така ж історія була з програмою Кабміну — документом, який важко назвати програмою. Причина невдоволення Кабміном — відсутність комунікації.

До осені Кабмін можуть відправити у відставку?

Не думаю, що можуть відправити у відставку весь Кабмін, але заміни та ротації окремих міністрів будуть. Наприклад, у нас є виконуючі обовʼязки.

Наприклад, виконуючий обовʼязки міністра освіти Сергій Шкарлет, якого фракція не підтримала?

Щодо Шкарлета, це окрема історія. Ми зробили правильно, що не провели його через парламент. Я борюся за збереження санаторних шкіл-інтернатів. Під час його зустрічі з фракцією я запитав його про ставлення до таких шкіл, він відповів, що буде їх підтримувати, а після призначення сказав, що їх треба закривати. Він проявив себе абсолютно не компетентною людиною і не може бути міністром.

У колишнього керівника ОП Андрія Богдана був різкий стиль спілкування з депутатами, який у нинішнього — Андрія Єрмака?

Напевно, більш дипломатичний. Я мало з ним спілкувався. У мене є його номер телефону, хотів із ним зустрітися. Звернувся до радника, щоб така зустріч відбулася. Мені сказали повністю переказати предмет зустрічі раднику. Я відмовився, я народний депутат — маю право. Напевно, актуалізую це питання, зателефоную напряму.

Мені здається, керівника Офісу не повинні обмежувати від думки народного депутата. Треба виділяти час, як це робить [заступник голови ОП] Сергій Трофімов, який приймає нардепів по пʼятницях.

Про київські вибори та коаліцію з Віталієм Кличком

Чому ви вирішили брати участь у праймеріз на посаду мера Києва?

Є дві складові, перша — стан справ у Києві. Навіть мер Харкова Геннадій Кернес, хоч і каже, що друг Кличка, зазначає, що місто брудне, воно розвалюється. Я голосував за Кличка, він обіцяв побудувати Воскресенський міст, відкрити кілька станцій метро на Троєщині, але нічого не зробив, тільки туї посадив на Хрещатику замість каштанів.

Взагалі, у політиці Кличка багато провалів. Взяти те, що називають «Шулявським шляхопроводом» — це незручна конструкція без потрібних зʼїздів. Тільки на ній вкрали кілька мільйонів доларів, десятки мільйонів. Я хоч і не київський мажоритарник, але за час каденції побудував десяток пішохідних переходів, наприклад на Борщагівці.

Так це ж не будівництво, а нанесення дорожньої розмітки і встановлення знаків — за цим можна звернутися до Нацполіції.

Так, але це було депутатське звернення. Люди десятиліттями не могли отримати ці переходи.

Ви в парламенті створили тимчасову слідчу комісію з приводу порушень при будівництві Шулявського мосту. Результати її роботи передали кудись?

Так, я написав заяву і знаю, що є кримінальне провадження з цього приводу. Міст, на мою думку, ввели в експлуатацію з порушеннями. Видно, що він пішов хвилями, конструкція нестійка. Бетон заливали за кілька днів до відкриття. Я направив депутатське звернення про те, чому пів мільярда віддали як передоплату. Мені відповіли, що просто були дорогі будматеріали і вирішили проавансувати. Друге питання — чому міст не добудували? Коли його проєктували, не знали, що існує цех № 5 заводу «Більшовик»? Спочатку міст спроєктували так, що він виходив прямо в стіну цеху. Потім його перемістили трохи.

Ви згадали про зустріч в ОП з приводу київських виборів — коли це було і про що ви говорили?

Кілька тижнів тому. Там були кандидати, які виявили бажання брати участь у партійних праймеріз: я, Микола Тищенко, Ірина Верещук. Також були [голова фракції] Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, [заступник голови Офісу президента] Кирило Тимошенко. Ми обговорювали, як пройдуть праймеріз. Спочатку було розуміння, що потрібен сильний кандидат, з високим рівнем підтримки, який обʼєднає всіх і переможе Кличка. Тому, щоб зрозуміти шанси всіх кандидатів, вирішили замовити соцдослідження в однієї або декількох компаній.

Зараз київські мажоритарники запропонували Арахамії та Корнієнку свій варіант положення про праймеріз — його розглядає голова партії. Документ підтримав я, підтримали Верещук і [депутат від СН Олександр] Дубінський. По-моєму, тільки Микола [Тищенко] не підписав.

Чому Тищенко не підтримав?

Думаю, він не звернув на це уваги.

Як він міг не звернути уваги, якщо він очолює київський осередок партії?

Документ підписували наприкінці пленарного дня, напевно, він пішов із зали. Але потім у чаті щодо київських виборів, де є київські мажоритарники, він написав, що ознайомиться з положенням у вихідні та підпише наступного тижня.

Розкажіть про цей документ.

Він про процедуру праймеріз: як відбувається реєстрація кандидатів, яку інформацію вони повинні надати. Потрібно записати ролик із конкретними тезами, презентувати свою програму, потім — публічні дебати між учасниками праймеріз. Також у документі прописано, як відбувається оцінювання. Кандидатів, які виходять у другий тур, визначає київський осередок партії. У другому турі повинен перемогти кандидат, який отримає найбільшу підтримку членів київського осередку. Після цього кандидата затверджує рада партії, президент теж може брати участь як гість.

Тищенко очолює київський міський осередок, до ради якого входять усі київські мажоритарники.

Так.

Й у Тищенка конфлікт з київськими мажоритарниками — за нашою інформацією, вони блокуватимуть його висунення в мери від СН, навіть якщо він виграє праймеріз.

Я теж чув такі версії, не можу їх підтвердити.

Як ви особисто ставитеся до того, що київський осередок вашої партії очолює Тищенко?

Була партійна конференція — його обрали, отже, так має бути.

Є розслідування колег-журналістів щодо звʼязків Тищенка з членами команди Леоніда Черновецького — Денисом Комарницьким і Степаном Черновецьким. Ви порушували ці питання всередині партії, запитували особисто Тищенка, що їх повʼязує?

Навіть якщо б це було правдою, як би мені відповів Микола? Я не знаю про такі звʼязки. Якщо йому вже 50 років, як ресторатор і бізнесмен він знає усіх — тут немає нічого поганого. Мені здається, інформація про те, що його підтримують ці люди — частина інформаційної атаки проти Тищенка.

Ви вже отримали результати соцопитувань, які вирішили замовити на зустрічі в ОП?

Поки ні, я так розумію, вони у процесі.

Згідно з уже опублікованими рейтингами, у Кличка великий відрив від усіх конкурентів...

[Перебиває] Це поки не репрезентативно, тому що немає єдиного кандидата від «Слуги народу». Якщо говорити про партійні рейтинги, ми на першому місці. Згідно із закритою соціологією, яку замовляв особисто я, кандидат від «Слуги народу» на другому місці, незалежно від прізвища. Є кандидати з більшим антирейтингом, є з меншим, але до другого туру потрапить будь-який.

Потрапить і там програє Кличку?

Зараз поки не програє. Усі партії та кандидати ще не заявилися. Ще підуть великі підприємці.

Це ви Гаріка Корогодського маєте на увазі?

Є різні чутки. Шоумени можуть піти.

Сергій Притула?

І не тільки Притула, є багато інших варіантів.

Наприклад, Олена Кравець, яка вже спростувала, що піде на вибори?

Ні, наприклад, Андрій Пальчевський. Він створив партію «Перемога Пальчевського» і хоче завести свою фракцію до Київради. Моя думка: у першому турі на першому місці буде Кличко, на другому — «Слуга народу». У другому турі кандидат від «Слуги народу» з найменшим антирейтингом зможе перемогти Кличка. Тому що за тією соціологією, що є у мене, у Кличка антирейтинг понад 50 відсотків. Тобто люди будуть не просто голосувати за «Слугу народу», але й водночас висловлювати недовіру до Кличка. Нам треба якомога швидше заходити у виборчу кампанію і висувати сильного кандидата.

Коли Андрій Богдан очолював Офіс президента, він багато критикував Кличка і лобіював його звільнення з посади голови КМДА. Чому зараз ОП не критикує Кличка?

Ми продовжуємо критикувати. Я відправляв депутатське звернення, щоб його звільнили з посади керівника Київської міськадміністрації. Кличко підтримав заяву Київської міськради про нібито політичні переслідування Петра Олексійовича [Порошенка]. Це ж повний абсурд — КМДА керує людина, яка звинувачує президента та його Офіс у політичних переслідуваннях. Голову КМДА потрібно терміново міняти, ще до виборів.

Це ваша позиція, а не позиція Офісу.

Я не знаю, чому так. Я не співробітник Офісу, я політик.

Ви могли їх запитати?

І ви думаєте, мені там все скажуть?

Ви говорили, що ви людина президента, тобто можете ставити запитання.

Можу, але я не знаю, чим Офіс мотивується в цьому питанні. Можливо, у цьому є розумне зерно — щоб не дестабілізувати ситуацію в Києві. Коли у нас буде зустріч із президентом і головою Офісу, я планував порушити це питання.

Є такий анонімний Telegram-канал про київські вибори — «Золоті ворота»...

[Перебиває] На такий канал я ще не підписаний. У мене для Telegram-каналів є окремий телефон.

У вашому каналі «Правда Качури» і в «Золотих воротах» одночасно зʼявилося одне і те саме відео. Обидва канали синхронно критикували можливе знесення ринку «Петрівка». Ви ведете цей канал?

Якщо б це був мій канал, я б там, напевно, себе активно піарив, правильно? Там немає згадок про мене, а якщо немає — отже, не мій.

Повертаючись до рейтингів. Ви кажете, що у СН другий результат, ви зможете претендувати на більшість у Київраді?

Думаю, на більшість — навряд, але буде велика фракція, потрібно буде створювати коаліцію.

Із Кличком?

Можливо, з ним, можливо, з іншими партіями.

І як ви можете його критикувати, якщо невдовзі, імовірно, доведеться домовлятися і бути в коаліції?

Ми представляємо альтернативну точку зору. Від того, скільки мандатів отримають представники нашої партії, залежить, хто стане секретарем міськради. Секретар — друга людина в місті.

Про місцеві вибори та допомогу генпрокурору Венедіктовій

Якою буде стратегія СН на місцевих виборах?

Ми озвучимо її згодом, на презентації. Моя пропозиція — робити акцент на місцевих людей, які до моменту висунення чогось домоглися, займалися регіоном, керували підприємством. Якщо вони були в інших партіях, але не «зашкварені» та ідеологія попередньої партії прямо не суперечить СН, таких кандидатів може бути близько 15 відсотків.

Під час президентських і парламентських виборів нинішній міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відповідав за комунікації у соцмережах. Які у нього завдання у цій кампанії, крім того, що він очолює Запорізький обласний осередок?

Він консультує партію щодо організації усіх діджитал-процесів, допомагає у вільний від роботи час. Є ряд діджитал-рішень, як спілкуватися з виборцями на місцях. Детальніше говорити не можу, до кінця проєкти ще не докрутили. Усіма оргпитаннями, що стосуються виборів, займається Михайло Крячко.

Хто в Офісі президента займається партбудівництвом? За нашою інформацією, перший помічник президента Сергій Шефір представляв депутатам Миколу Тищенка як главу київського осередку.

Концептуально Шефір залишає за собою комунікаційні питання з партією. Якщо говорити про регіональну політику й осередки, тут більше координує [перший заступник голови ОП] Сергій Трофімов. Його завдання — ефективна взаємодія депутатів-мажоритарників і голів обласних організацій. Тобто регіони — це Трофімов, смислові речі — Шефір.

Як так вийшло, що у СН, яка сформувала парламентську монобільшість, немає сильних кандидатів у мери найбільших міст — Києва, Дніпра, Харкова, Львова, Одеси?

Чому? Кандидати є, просто у нас дуже демократичний процес їх висунення. Я з другого дня в парламенті говорив, що потрібно займатися партбудівництвом, але мені не надали необхідних повноважень.

Ви можете назвати кандидатів?

У нас є кандидат у Дніпрі.

Депутат Макс Бужанський?

Він уже заявився, але також є інші відомі кандидати. В Одесі є кандидат, який може перемогти. У Харкові є нардепи від нашої фракції, які можуть поборотися за посаду мера. Ще, наскільки я знаю, є варіант ззовні — великий харківський підприємець, з великого IT-бізнесу, дуже відома людина в Харкові.

Останнім часом у ЗМІ була інформація, що разом з місцевими виборами можуть пройти і дострокові парламентські. Про це у приватних розмовах говорять і деякі депутати. Ви вірите в таку можливість?

З одного боку, вірити мені заважає те, що я юрист. З іншого — є політична доцільність, але її теж треба підкріпити юридично. Які є причини для дострокових виборів? Припустимо, із фракції [СН] вийде певна кількість депутатів, і фракція перестане користуватися правами депутатської коаліції. Після цього буде місяць на створення нової коаліції. Якщо не вийде — це причина для розпуску парламенту.

Ще варіант — уряд відправлять у відставку, а новий сформувати не вийде. Зараз ніяких передумов для цього немає. Усередині фракції я не знаю нікого, хто хотів би вийти. В Офісі президента теж не розглядають варіант [дострокових парламентських виборів] — там розуміють, що монобільшості та такої великої фракції вже не буде. Тобто зараз ані юридичних, ані політичних передумов для розпуску парламенту немає.

У Раді ви збирали підписи під зверненням до генпрокурора Ірини Венедіктової з проханням розпочати дисциплінарне провадження щодо голови САП Назара Холодницького. Якщо не вийде з висуненням у мери Києва, хотіли б очолити САП?

Ніколи не хотів працювати у правоохоронних органах, більше подобається представницька робота — більше свободи, можна говорити, що думаєш.

Навіщо тоді збирали підписи?

Вважав, що так треба, і слід було підтримати Венедіктову — показати, що керівництво САП не справляється з покладеними на нього обовʼязками.