Лідер Китаю Сі Цзіньпін спершу проігнорував спалах коронавірусу. А згодом скористався ним, щоб покращити свою репутацію та розправитися з суперниками

Автор:
Яна Собецька
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Пасажири у пекінському метро, 28 травня 2020 року.

Kyodo News / Contributor

За офіційними даними, спалах нового коронавірусу вперше зафіксували у китайському місті Ухань у грудні 2019 року. Згодом патоген поширився на решту Китаю і далі на весь світ. Зараз науковці з різних країн сперечаються щодо того, коли та як саме виник новий коронавірус. Проте пандемія COVID-19 стала одним з найбільших викликів для чинного очільника КНР Сі Цзіньпіна. Спочатку він проігнорував загрозу, а згодом намагався «привласнити» перемогу над вірусом. «Бабель» переказує розслідування видання China Leadership Monitor про те, як криза позначилася на авторитеті лідера КНР.

Сі Цзіньпін понад два тижні ігнорував коронавірус — відвідував конференції, проводив інспекції та здійснював дипломатичні візити

Сі Цзіньпін керує Китаєм вже понад сім років. Уперше його обрали на посаду Голови КНР на Всекитайських зборах народних представників у 2013 році. Вдруге ― у 2018-му. Після внесення поправок до Конституції Сі Цзіньпін отримав можливість бути переобраним нескінченну кількість разів і вже через три роки зможе претендувати на посаду очільника КНР знову.

За сім років Сі Цзіньпін зіткнувся з такими викликами, як торговельна війна зі США, стратегічне суперництво з Вашингтоном та протести у Гонконгу. Проте пандемія коронавірусу стала для нього найбільшим випробуванням.

Лідер КНР уперше заговорив про коронавірус на засіданні Постійного комітету Політбюро компартії Китаю 7 січня. Про це сам Сі Цзіньпін повідомив на початку лютого. Однак у пресрелізі, оприлюдненому за підсумками засідання, не було жодної згадки про коронавірус.

Впродовж ще майже двох тижнів після засідання влада Китаю не звертала уваги на спалах COVID-19. Сам Сі Цзіньпін 8 січня виступив з промовою на конференції у Пекіні, а два дні потому відвідав церемонію нагородження науковців. 16 січня очільник КНР ще раз скликав Постійний комітет Політбюро компартії. Проте у пресрелізі, оприлюдненому за результатами зустрічі, про коронавірус знову не йшлося. Після цього Сі Цзіньпін вирушив з дводенним державним візитом до М’янми, а 19 січня — з інспекцією до провінції Юньнань.

Після китайського Нового року влада Китаю почала вживати заходів для стримування спалаху коронавірусу

Поки голова КНР був у Юньнані, до Пекіна з Уханя повернулися два провідні епідеміологи країни. 20 січня вони терміново зустрілися з представниками уряду і прем’єр-міністром Китаю Лі Кецяном та розповіли про ситуацію в Ухані та провінції Хубей. Увечері того ж дня уряд анонсував запровадження заходів для стримування вірусу. Очільник КНР прямо з Юньнаня ухвалив загальні рекомендації. А головний китайський епідеміолог Чжун Наньшань у телевізійному зверненні офіційно повідомив, що коронавірус може передаватися від людини до людини.

Повернувшись з провінції Юньнань 21 січня, Сі Цзіньпін відправив до Уханя віцепрем’єр-міністра Китаю Сунь Чуньлань. Після її повернення, у перший день китайського нового року, голова КНР скликав термінове засідання Постійного комітету Політбюро компартії Китаю, щоб обговорити протидію епідемії.

Буденне життя китайців в умовах пандемії коронавірусу.

Betsy Joles / Contributor; China News Service / Contributor

«Я спершу хотів дати усім змогу гарно відсвяткувати Новий рік. Але через нагальність спалаху коронавірусу був змушений скликати вас на цю зустріч, щоб обговорити ситуацію та ухвалити рішення. Минулої ночі я не міг спати», ― сказав Сі Цзіньпін на засіданні.

Після засідання Компартія Китаю створила низку органів для протидії COVID-19, зокрема — Провідну групу з протидії епідемії (Small Leading Group for Epidemic Response) на чолі з Лі Кецяном. До Уханя вирушила інша група під керівництвом Сунь Чуньлань. Її завданням було спостерігати за врегулюванням ситуації у епіцентрі спалаху коронавірусу.

Сі Цзіньпін два тижні «перебував у тіні» прем’єр-міністра Китаю, а потім розгорнув масштабну пропагандистську кампанію

Протягом другої половини січня «обличчям» боротьби Китаю з недугою був прем’єр Лі Кецян. Він першим відвідав Ухань, провів шість засідань Провідної групи з протидії епідемії, проінспектував Китайський центр з контролю та профілактики захворювань та Китайську академію медичних наук. Сі Цзіньпін з 26 січня до 9 лютого з’являвся на публіці лише чотири рази. І лише дві зустрічі стосувалися боротьби з коронавірусом — зустріч з очільником ВООЗ Тедросом Гебреєсусом 28 січня та засідання Постійного комітету Політбюро ЦК КПК 3 лютого.

Сі Цзіньпін, голова Китайської Народної Республіки.

На початку лютого голова КНР, однак, почав щосили відновлювати свій імідж. У цьому йому допомагала потужна партійна пропагандистська машина. Вже 10 лютого очільник КНР відвідав два мікрорайони Пекіну та два медичні заклади. Ці візити детально висвітлювали державні ЗМІ.

У лютому Сі Цзіньпін провів дві зустрічі Постійного комітету Політбюро, два засідання щодо реформ у країні, відвідав медичний науково-дослідний інститут у Пекіні та зателефонував низці закордонних лідерів. «Кульмінацією» усього цього стала масштабна конференція 23 лютого, яку відвідали 170 тисяч китайських чиновників. Вона стала найбільшою в історії комуністичної партії Китаю. На зустрічі Сі Цзіньпін наголосив, що «пильно стежив за боротьбою з епідемією та щодня давав усні та письмові інструкції».

Низка активістів публічно розкритикувала Сі Цзіньпіна. Однак коронавірусна криза практично не позначилася на владі очільника КНР

Вказівки щодо боротьби з COVID-19, які Сі Цзіньпін давав протягом засідання 7 січня, досі не відомі. Проте їх чули щонайменше кілька членів партії, і усі вони продовжували працювати у звичному режимі аж до 25 січня. Питання виникають і щодо того, чому Сі Цзіньпін вірив звітам з провінції Хубей замість перевірити їх на правдивість, чому не був у Пекіні, коли епідеміологи повернулися з Уханя з важливими новинами, та чому практично не з’являвся на публіці з 26 січня до 9 лютого.

Публічно критикувати Сі Цзіньпіна мало хто наважується. Проте кілька активістів відкрито виступили з критикою. У січні 2020 року Сюй Чжиюн опублікував відкритий лист, у якому звинуватив голову КНР у автократичному стилі правління, недалекоглядності та некомпетентності. Невдовзі після публікації листа Чжиюна у Гуанчжоу заарештувала китайська поліція.

Сі Цзіньпін у день, коли влада КНР оприлюднила «звіт» про свою боротьбу з коронавірусом. 7 червня 2020 року.

Kyodo News / Contributor

На початку лютого критичну статтю написав і професор Університету Цінхуа Сю Джангрун. У матеріалі він не називав імені Сі Цзіньпіна, проте дав зрозуміти, що політика очільника країни «веде Китай до катастрофи». Науковця помістили під домашній арешт.

Розкритикував лідера Китаю й 69-річний бізнесмен Рен Чжіцян. Він написав есе, у якому вимагав відповіді на питання, чому інформацію про спалах коронавірусу приховували та чому вказівки Сі Цзіньпіна від 7 січня не оприлюднили. Чжіцян розкритикував виступ Сі Цзіньпіна на конференції і сказав, що очільник КНР «не імператор, який вихваляється новим вбранням, а клоун, який наполягає, що він є імператором попри той факт, що не має жодного вбрання». Невдовзі після появи критичного матеріалу Рен зник. На початку квітня Комісія комуністичної партії Китаю з перевірки дисципліни (CCP Municipal Discipline Inspection Committee) оголосила, що бізнесмена затримали за «порушення дисципліни».

Сі Цзіньпін разом зі своєю дружиною, першою леді Китаю Пен Ліюань.

Більшість критичних висловів на адресу Сі Цзіньпіна, однак, є «вторинною критикою». Тобто, критикою рішень, ухвалених на основі неправдивої чи недостовірної інформації, яку очільник КНР отримав від чиновників з Хубею та Уханя. Авторитет самого Сі Цзіньпіна не надто постраждав. Адже за допомогою ефективних, хоч і драконівських заходів, кризу у Китаї вдалося взяти під контроль лише за один місяць.

Сі Цзіньпін використав свою владу для того, щоб призначити зручних чиновників у Хубей та Ухань і мобілізував машину пропаганди, щоб зобразити себе ефективним лідером у боротьбі з коронавірусом. Очільник КНР також ініціював антикорупційні розслідування, щоб залякати потенційних політичних суперників.