В умовах пандемії людство відчайдушно намагається знайти вакцину від нового коронавірусу, що спричиняє хворобу COVID-19. Над створенням експериментальних ліків працюють виробники по всьому світу. Наразі існує близько 70 перспективних прототипів.
Проте створення вакцини — процес клопіткий та складний. Зазвичай він займає не один рік. Відповідно до регламенту ВООЗ, перш ніж надійти у широке виробництво, вакцини мають пройти цілу низку випробувань. Спершу — доклінічні дослідження, а згодом три фази тестувань на добровольцях.
Будь-яка вакцина має бути не лише ефективною проти недуги, а й безпечною для населення: як для здорових людей, так і для тих, хто вже має певні захворювання. Більшість вакцин проти коронавірусу наразі досі перебуває на стадії доклінічних досліджень. Етапу випробувань на людях наразі досягнули лише кілька. Серед них — експериментальна вакцина, розроблена Інститутом Дженнера Оксфордського університету.
Менш ніж за три місяці вона пройшла етап доклінічних досліджень. А вже 23 квітня вакцину ввели двом першим добровольцям.
До першої фази випробувань залучили понад 800 здорових добровольців віком від 18 до 55 років. Ін’єкцію нової експериментальної вакцини отримають близько половини з них. Іншим вколють вакцину від менінгіту. Однак хто та яку вакцину отримав, знатимуть лише лікарі.
Після завершення першого етапу розпочнеться наступний — за участі більшої кількості добровольців. До того моменту учені планують знати, чи подіяла вакцина — вони порівнюватимуть кількість інфікованих коронавірусом у двох групах добровольців.
Складнощі, однак, можуть виникнути, якщо кількість випадків коронавірусу у Великій Британії різко знизиться найближчим часом, і ризик захворіти також стане меншим.
Так чи інакше, наразі британські учені покладають на нову вакцину великі надії. Сара Гілберт, професорка вакцинології в Оксфордському університеті, сказала, що «на 80% впевнена», що вакцина буде працювати.
Рекордна швидкість, з якою вакцина пройшла від моменту створення до тестування на людях, є не випадковою. Незадовго до спалаху коронавірусу в Ухані учені Оксфордського університету намагалися знайти рішення проти гіпотетичної загрози, відомої як «Вірус Х». Тож коли 11 січня геном нового коронавірусу вдалося розшифрувати, науковці просто використали попередні напрацювання для створення вакцини проти SARS-CoV-2.
За своєю суттю експериментальна вакцина під назвою «ChAdOx1 nCoV-19» — це рекомбінантна вірусна векторна вакцина. Вчені створили її на основі генетично модифікованого вірусу застуди (аденовірусу), яким хворіли шимпанзе.
Як пояснює Гілберт, вакцина створена на основі «платформної технології, що може використовуватися для створення вакцин проти багатьох різноманітних захворювань».
Раніше подібні вакцини вже тестувалися на людях. Випробування показали, що вони є досить безпечними та добре сприймаються, хоч і можуть спричинити тимчасові побічні реакції, такі як лихоманка, головний біль або біль у м’язах.
Цікаво, що масове виробництво потенційної вакцини проти COVID-19 у Британії вирішили запустити ще до клінічних випробувань. Це є ризиком, якщо вакцина не спрацює, проте до вересня будуть готові вже близько мільйона доз.
Як каже директор Інституту Дженнера професор Адріан Гілл, якщо вакцина виявиться ефективною, виробництво пришвидшать: «Тоді ми будемо рухатися ще швидше, тому що цілком зрозуміло, що світові до кінця року в ідеалі знадобляться сотні мільйонів доз, щоб покласти край пандемії».
У разі успішного випробування вакцини команда подасть заявку на отримання «дозволу екстреного використання», щоб негайно розробити програму щеплень. Після цього найпершими вакцину отримають громадяни Великої Британії — міністерство охорони здоров’я країни виділило на її розробку понад 20 млн фунтів стерлінгів.
Наразі найшвидше затвердженою в історії є вакцина проти паротиту. Вона отримала ліцензію у 1967 році, лише через чотири роки після початку розробки.