Повернімося до заяви в правоохоронні органи.
Дмитро: Якщо б [главою Держгеокадастру] призначили того ж [Олександра] Луцького і [брати Єрмаки] почали вимагати 100 тисяч доларів, які нібито зберігалися у мене, ми вчинили б згідно з чинним законодавством [ймовірно, написали б заяву в ДБР].
До речі, «Енергоатом». Там теж конкурс [на пост керівника] повинен бути, а його досі немає. Мали прибрати [тодішнього керівника підприємства Юрія] Недашковського і поставити [колишнього депутата БЮТ, гендиректора «Волиньобленерго» Володимира] Купчака. Недашковського раптом прибрали — це вже корупція.
Сергій: Навіть статті були: новий глава «Енергоатому» Купчак.
Дмитро: Потрібно розібратися, чи був вплив Андрія Єрмака, коли знімали [Юрія] Недашковського. Це питання до правоохоронних органів, які не хочуть цим питанням займатися.
Сергій: Правоохоронні органи цікавить не корупція, а хто знімав [на відео розмови Дениса Єрмака].
Дмитро: За цим [зйомкою та її появою в медіа] стоять патріоти України. Це важливо.
На всіх фото Дмитро Штанько. Сергій Шумський відмовився фотографуватися.
Юлія Вебер / «Бабель»
До питання про те, хто писав розмови, ми ще повернемося. Поки давайте поговоримо про історію з компанією «ТІС». Навіщо Денис Єрмак за неї взявся? І чому ви теж цим займалися?
Сергій: Це суто проєкт Дениса [Єрмака]. І подавалося [нам] під таким соусом, що є компанія [«ТІС»], яка хоче стати монополістом, підгребти весь ринок [контейнерних перевезень] під себе і підняти ціни на ринку. Ні я, ні Діма [Штанько] цим не займалися.
Дмитре, ви стверджуєте, що розмови на відео писали не ви. При цьому видно, що камера завжди поруч із вами, у вашій машині. Вас найкраще чути.
Дмитро: Я їх не писав. І якщо є відео, яке всі бачили, значить, його хтось писав. Як? Я не фахівець.
Сергій: Значить хтось провів спецоперацію з навішування на Діму спецапаратури.
Хто?
Сергій: Це встановлює слідство.
Як можна не помітити, що на вас вішають апаратуру?
Дмитро: Звісно, можна не помітити.
Припустімо, що писали не ви, а інша людина. Вона знала, що Денис Єрмак проводить такі зустрічі, і була зацікавлена у тому, щоб оприлюднити записи. Трохи раніше ви сказали, що діяли, як патріоти України.
Дмитро: Так.
Якщо міркувати логічно, то виходить, що ви розмови і писали.
Сергій: Відповідь хибна. Ми не діємо, як патріоти України, ми і є патріоти України в будь-якій ситуації. Те, що на благо держави — це на благо держави.
Дмитре, ви сказали, що збиралися писати заяву в правоохоронні органи на Дениса Єрмака. Чому ви її не написали?
Дмитро: Так не було чого писати.
Але ж гроші за призначення Олександра Луцького головою Держгеокадастру вже передали Денису Єрмаку.
Дмитро: Я кажу про 100 тисяч [доларів], а не про 10 тисяч [доларів авансу]. Я вичікував, щоб дійшло вже до вчинення злочину [і щоб Олександра Луцького призначили на посаду]. Процес затягувався, я, звісно, нічого не писав.
Ви обговорювали це зі своїми знайомими з МВС або з кимось з правоохоронних органів?
Дмитро: Упереджу запитання. Це не була спецоперація НАБУ, як про це писали в пресі.
Припустимо, що камеру причепили на вашу сумку. Як її зняли?
Дмитро: Так само, як і причепили.
Запис вели місяцями, апаратуру треба було якось заряджати.
Дмитро: Не знаю, я ж не фахівець.
Сергій: Не обовʼязково підзаряджатися. Ми ж не знаємо, що йому «втулили». Якість посередня, звук посередній.
Юлія Вебер / «Бабель»
Чому плівки опинилися у Лероса?
Дмитро: Я не знаю.
Коли ваша активність припинилася?
Дмитро: Ми закінчили на [Іллічівському] порту. Жовтень-листопад [2019 року] можливо.
Сергій: Денис [Єрмак] на [Павла] Тимченка теж писав подання.
Дмитро: Він на кожного, з кого взяв гроші, написав «подання» в Кабінет міністрів. Це шість осіб. Брали від пʼяти до двадцяти тисяч [доларів]. І ці гроші отримував Денис. У загальній сумі — 70-80 тисяч [доларів]. Точно не памʼятаю.
А хто їх брав?
Дмитро: Я брав.
Сергій: А потім він приносив їх мені. Денис [Єрмак] говорив [мені] так: «Ми ж з тобою друзі, а не з Дімою».
А чому відрізнялися суми?
Сергій: Залежало від проєкту. Рішення приймав Денис Єрмак. Все.
І у вас ця схема ніколи не викликала запитань і підозр? Адже НІСД не проводив жодних експертиз, не було ніяких договорів.
Сергій: Рішення приймав Денис [Єрмак] — буде він цим займатися чи не буде. Цікаво чи не цікаво. Якщо йому цікаво — він зустрічається з людиною, проводить співбесіду при нас, а потім працює з нею без нас.
Ви запитували Дениса Єрмака, чи була хоч одна експертиза?
Сергій: Це його відповідальність. Цю схему розробив сам Денис Єрмак: клієнти, перша зустріч, резюме, приводьте до мене, я з ним розмовляю і кажу «так» або «ні». Якщо «так, працюємо», то Діма [Штанько] «клієнту» розповідав про експертизу, називав суму, яку йому озвучував Денис Єрмак, брав гроші, передавав їх мені, я передавав Денису. Я в це не ліз. Це була вже не наша справа.
Гаразд, а для чого вам знадобилася громадська організація?
Дмитро: У вересні [2019 року] до мене почали звертатися люди, мовляв, гроші заплатили, а нічого не рухається. Я Сергію [Шумському] про це сказав. Я ж гроші в руки беру. Але навіщо мені це треба?
Сергій: Тому я запропонував Денису [Єрмаку] відкрити ГО — «Українське бюро національного розвитку». Зустрічайся з людьми, домовляйся офіційно. Якщо потрібні гроші, проводь через ГО. Він погоджується. Я беру [Володимира] Шилова, оформляємось.
А чому Володимира Шилова, а не Дмитра Штанька, наприклад?
Дмитро: Бо він мене вже уникав — я вже тоді казав йому: або роби [що пообіцяв «кандидатам»], або треба гроші повертати.
Сергій: Вони [Денис Єрмак і Дмитро Штанько] почали сваритися. А Шилов — АТОвець, його всі знають, для іміджу добре. Відкриваємо [ГО] в перших числах жовтня. Проводимо установчі збори. Голова — Денис Єрмак. Обрали. І тут він починає зникати з радарів, ігнорує дзвінки. Зустрічі раз на тиждень у кращому разі. Кажу: «Денисе, що відбувається?» Пояснює, що дуже зайнятий. Каже: «Треба почекати до лютого 2020 року. Ось Андрій [Єрмак], обійме топпосаду». [Був] ще жовтень-листопад [2019 року]. Нехай люди чекають. Але дехто не захотів чекати. Почали обурюватися. Просили повернути гроші. І тоді він нам заявив: «Які гроші? Я у вас нічого не брав».
Дмитро: А в цей період стосунки з людьми, які давали гроші, почали загострюватися до межі.
Сергій: І тоді Денис [Єрмак] мені каже: відійди від Діми [Штанька]. Мовляв, ми нічого не брали, нехай Діма сам розбирається, нехай його порвуть.
Дмитро: Тобто він [«кандидату» на Держгеокадастр Олександру] Луцькому, [«кандидату» на «Енергоатом» Володимиру] Купчаку, [Володимиру] Лебедєву закидає одне і те ж саме — він грошей не брав і нічого нікому не обіцяв. А мені перелічує людей, у яких взяли гроші. Ще говорив: «Я взяв 15 вірчих грамот». Це теж має бути на записі.
Юлія Вебер / «Бабель»
Що таке «вірчі грамоти»?
Дмитро: Пʼятнадцять тисяч доларів. Денис вирішив, що будемо брати таку суму — її людині не надто тяжко втратити, якщо у нас щось не вийде. Коли нічого не вийшло [призначення не відбулися], до мене почали приїжджати мої товариші і говорити, що треба повернути гроші.
Сергій: Я Дімі [Штаньку] влаштував наступного дня зустріч з Денисом [Єрмаком]. Він [Денис] дуже не хотів. А на зустрічі заявив: «Хто ви такі і чому ви на мене наїхали?» Кажу: «Денисе, гроші бралися?» Відповідає: «Я взагалі нічого не знаю. Розбирайтеся самі. У мене брат біля президента, вам усім жопа». Чи то йому страшно. Чи то він повірив у свою безкарність.
Припустимо, це правда. Ви обоє працювали в правоохоронних органах. Як можна було просто брати і передавати гроші і без підтверджуючих документів?
Дмитро: Я [Олександру] Луцькому написав розписку.
А далі? Ви перед Луцьким несете відповідальність, що взяли гроші, а далі ніяких розписок немає. Чому?
Сергій: У мене не було причини не довіряти Денису [Єрмаку]. Він збирався хрестити мою доньку. Я про його сімʼю знав усе. Він про мою сімʼю знав усе. У нас стосунки були ближчими, ніж у нього з його братом. Коли наставали якісь кризові ситуації, він звертався до мене. Ми допомагали один одному грошима.
Дмитро: У нас були довірчі відносини [з Сергієм Шумським]. А у Сергія були довірчі відносини з Денисом [Єрмаком]. Денис би не написав цю розписку. Все було таємно. Ми всі приховували відносини Дениса з братом. Якщо б я почав морочити всім голову розписками, я б не завів жодного кандидата.
А [потім] за мною [утворилася] купа зобовʼязань. Я ж не міг вийти! Як мені поводитись? Послати всіх [Сергія Шумського та Дениса Єрмака] і повісити на себе купу грошей? Довести людей [«кандидатів»] до кінця [до затвердження на посаді]? Піти писати заяву про злочин? Але ж злочину ще немає. Ні корупції, ні шахрайства.
Юлія Вебер / «Бабель»
За статтею про хабарі або зловживання впливом досить того, що людина погодилася взяти хабар або вимагала його. Там не треба ловити на передачі грошей.
Сергій: А доказова база? Якщо прибрати відеозапис, то будуть лише слова, які нічого не варті. Тож писати заяву було безперспективно. У нас є розписка Дмитра, що він взяв гроші у Луцького. І Діма очевидець, як я передав гроші Денису.
Що зараз відбувається? Як просуваються розслідування?
Дмитро: Я ходжу на допити. Ми написали заяви в НАБУ, оскільки це єдиний не підконтрольний Андрію Єрмаку орган. Там вивчають плівки по суті. З провадженням за заявою Гео Лероса не обʼєднали. У нас є ще провадження в ДБР і СБУ, «фактові». Схоже, ДБР порушило проти мене справу за незаконний запис [розмов], але про це я з новин дізнався.
Після того, як плівки потрапили в медіа, Денис Єрмак намагався з вами звʼязатися?
Сергій: Ми списувалися. Він намагався мене завербувати. [Зачитує повідомлення від Дениса Єрмака в їх листуванні:] «Наскільки я знаю, ти ні копійки не брав, а тебе провокували на злочин, обговорюючи якісь гроші». Я йому відповів, що треба віддати гроші. У відповідь отримав повідомлення: «Тобто ти не за мене». І дописав, що «шахрай усіх кинув». Шахраєм він назвав Діму [Штанька]. Але я ж знаю, що це не так. Тому, або правда переможе, або нас «завалять».
Юлія Вебер / «Бабель»