Під час розведення військ у Золотому-4 кореспондент Бабеля був в окопах на передовій. Ось що він там побачив — фотографії

Автор:
Олесь Кромпляс
Дата:
Під час розведення військ у Золотому-4 кореспондент Бабеля був в окопах на передовій. Ось що він там побачив — фотографії

Олесь Кромпляс

Минулої пʼятниці, 1 листопада, закінчилося розведення українських військ і бойовиків «ЛНР» біля міста Золоте в Луганській області. Місто власне є агломерацією кількох селищ, і лінія розмежування розрізає цю агломерацію на дві частини. Розведення викликало невдоволення військових, місцевих жителів і ветеранів війни — вони назвали його «капітуляцією» і здачею національних інтересів. Проте командування ООС почало відводити бійців 29 жовтня. Спостерігали за розведенням патрулі ОБСЄ. За завданням theБабеля фотограф і військовий кореспондент Лесь Кромпляс побував на передових позиціях в околицях селища Золоте-4. Він запитав у бійців 72-ї ОМБр, що вони думають про події, та описав свої враження.

Схему розведення військ на ділянці № 2 оприлюднив головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«Бабель»

ЯК ПРОХОДИЛО РОЗВЕДЕННЯ В ЗОЛОТОМУ

  1. Президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна погодилася з «формулою Штайнмаєра». На «формулі» наполягала Росія: згоду України вона висунула як умову зустрічі «нормандської четвірки», де лідери України, Росії, Франції та Німеччини могли б обговорити шляхи закінчення війни на Донбасі. Крім того, представник президента Росії заявив, що дату зустрічі вони готові обговорювати після того, як Україна відведе війська поблизу міст Золоте (Луганська область) і Петрівське (Донецька область).

  2. У Золоте приїхали ветерани полку «Азов» і заявили, що самі займуть оборону, якщо українська армія залишить свої позиції. Через кілька днів ветерани війни провели в Києві марш «Ні капітуляції!», де вони протестували проти «формули Штайнмаєра».

  3. Колишній командир «Азова» Андрій Білецький пообіцяв, що в Золоте приїде «десять тисяч» людей, якщо ветеранів виженуть із селища. Наступного дня штаб ООС оголосив режим «жовтий» у районі проведення операції: бійці ВСУ отримали право перевіряти документи, оглядати транспорт і приміщення, застосовувати зброю до тих, хто не підкоряється їхнім наказам.

  4. Командування ООС почало розведення, а вже 31 жовтня заступник голови Нацполіціі Вадим Троян розповів, що ветерани «Азова» виїхали з Золотого. Золоте почали патрулювати чотири групи поліції і взвод Національної гвардії. За умовами розведення, відводити війська повинні були тільки після семи днів тиші. Через те, що обстріли біля Золотого-4 тривали, війська розвели тільки на так званій «ділянці номер 2».

  5. Завершили розведення військ поблизу Золотого-4. Розведення військ біля міста Петровське на Донеччині повинні почати в найближчу п'ятницю, 8 листопада.

Осінь на Луганщині холодна. Мерзнемо. Холод проймає до кісток. Висока вологість: ґрунт не дає воді глибоко всмоктатися.

Хутір Вільний — це між Золотим-4 та Золотим-5. Справді «суворий шахтарський край». Шахти будували полонені німці. Багато з них не пережили цих холодів. Стара хата з ледь теплою грубкою. На дворі гниють сараї, збудовані з шахтових дерев’яних балок. На городі ржавіє вкрадена вагонетка.

Мене пустили на передові позиції з умовою, що не буду хвилювати солдатський мозок питаннями про розведення. Але питати нема потреби, ця тема сама виникає в розмовах. Я лише фіксую уривки почутого.

Два дні лазимо по розбитих хатах, лісосмугах та інопланетних ландшафтах териконів. Борюся з холодом, технікою, що вічно ламається та офіційною пресслужбою, яка вкотре намагається завести мене на брифінг для преси на майбутньому пункті пропуску. На брифінгу попросять не фоткати позиції, зачитають офіційні папери, у яких обов’язково будуть слова «наказ», «готовність», «угоди».

До пункту пропуску добираюсь увечері. Пусті ларки для перевірки документів. Цивільних нема, купа поліції. Обабіч серед поля бульдозер риє нові траншеї просто по старих укріпленнях 2016 року. Із землі стирчать порвані мішки та старі черевики. Обходимо свіжі окопи, минаємо стовпчики, на яких завтра з’являться знаки «Міни». Прямо через поле виходимо до вже нейтральної Катеринівки.

Село в мертвій тиші. На в’їзді стоїть поліцейська «Нива». З останніми променями сонця авто лишає Катеринівку. Ми залишаємось самі між нашими та ворожими позиціями, у мертвому селі відтепер уже сірої зони.

Олесь Кромпляс

«А смисл був наступать, якщо відступать приходиться?»

«Скажемо прямо: ми в доречність розведення сил не віримо. Усі».

«Ось де ти стоїш, ми втратили нашого товариша. Перші дні як заїхали було. Бой на пару секунд. Наскочили один на одного. Він очєрєдь дав, підскочив, добив і втік. Ми навіть з хати вискочить не успіли. А ти кажеш — розведення. Та ми з місця цього не двинемось».

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

«Розведення — так це ж харашо. Менше стрілять будуть. Я спокойно дослужу».

«Залишили кілька ВОПів. Вони нічого не рєшали. Перейшли з низини на більш вигідні позиції. По суті, повернулися на старі позиції. Нічого страшного не сталося».

«Є тривога. Лічно ми залишаємось на своїх позиціях. Але вдруг і нас рішать відводити».

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

«Хто нам тепер буде вірити? Обіщали не кидати своєї землі і мєсних, а тепер відходимо…»

«Тут багато місцевих за Україну. Тільки вони бояться відкрито виступати. Як прийдуть «ті», церемонитись не будуть. На кого ми їх лишаємо?»

«Ой, та бачили ми таке в 2014-му. Подобна ситуація. Мусора будуть нейтральні. Сєпари зайдуть зразу і ніхто їх трогать не буде».

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

Олесь Кромпляс

«Якщо подивицця, старіки та женщини з дітьми остались. А чоловіки на тій стороні, в «апалчєнії». Вони думають, якщо ми підемо, тут мир буде. Ага. Уже забули ті часи, коли обізяни ногами двері виламували і все, що хотіли, виносили. Думають, поліція їх защитить, ага, з пісталєтіками, бл*дь».

Олесь Кромпляс