Валерія, 23 роки, дистрибʼютор короткометражного кіно, Львів
У 19 років у мене почалося щось на зразок молочниці. Знайшла доктора в державній поліклініці за рекомендаціями в інтернеті. Прийшла до неї вперше, вона виписала мені таблетки, які допомогли. Але потім почалася жесть.
У мене були безпричинні болі внизу живота, запалення, і ця доктор призначила якусь дику терапію — тампони, змочені в харчовому йогурті без добавок і мазі Вишневського. Все це мені не допомогло.
Наступного разу я прийшла до того ж лікаря, і вона сказала, що у мене спайки, і це може призвести до безпліддя. Я уявлення не мала, що це таке, і злякалася. Доктор подивилася на моє обличчя та сказала: «Я з вами панькатися не буду, мені не потрібні ваші питання та ваші очі на мокрому місці. Ідіть терміново лікуйтеся».
Вдома я почитала про ці спайки, і виявилося, що вони бувають тільки після операцій, пологів і механічних пошкоджень. У мене нічого такого не було. Пішла до іншого лікаря у приватну клініку, і вона сказала: «Які спайки? Що за нісенітниця? У вас все в порядку».
Діана, 25 років, дизайнер, Київ
У 21 рік я вперше пішла до гінеколога через молочницю. Лікар призначила складне лікування. Потрібно було розводити [антисептичний розчин] «Цитеал» з водою і підмиватися ним двічі на день, пити два види пігулок. Я пройшла курс, усе було добре, але за місяць — знову молочниця. Я знову прийшла до того ж лікаря, вона знову призначила «Цитеал» і таблетки. Усе пройшло, але через деякий час почалося знову.
Я вирішила почитати про «Цитеал» в інтернеті, і зʼясувалося, що це застарілий засіб, ним уже давно ніхто не користується. Він вбиває усю мікрофлору, і в такому середовищі «поганим» бактеріям простіше розмножуватися.
Прийом у цього лікаря коштував недешево — 25 доларів. А кожен раз потрібно було приходити на два прийоми: до та після аналізів.
З того часу я завжди читаю про ліки, що мені виписують: їхній склад, відгуки, і чи використовуються такі таблетки в інших країнах.
Моя знайома теж лікувалася від молочниці і пішла до іншого лікаря. Знаєте, що їй сказали? Що молочниця може бути десь у будинку. Сідаєш на щось брудне — а там молочниця. Тому потрібно вимивати кути в квартирі, щоб скрізь було чисто.
Яна, 40 років, архітектор, Київ
Під час вагітності у мене плодовий міхур опустився раніше за термін. Я лежала на збереженні, і кожен день змінювався черговий лікар. Девʼять з десяти лікарів сказали: «Готуйтеся до гіршого, треба робити аборт». Одна доктор навіть казала: «Що ж ви лежите? Давайте до Великодня вирішимо це питання, і зустрінемо Світлу неділю вдома з гарним настроєм». Який міг бути гарний настрій, якщо я хотіла зберегти дитину?
Коли народжувала, заплатила 800 доларів, і все було чудово. Лікар, якому я заплатила, — хороший спеціаліст із кесаревого розтину. Пологи йшли нормально, і операція не знадобилася. Він просто зібрав гарну команду — акушерку, анестезіолога. Вони все робили, а він сидів на дивані та травив анекдоти.
За ці гроші до і після пологів з мене пилинки здували. Щогодини приходили і питали, як я, міряли тиск і серцебиття.
Анастасія, 31 рік, працює у рекламі, Київ
Років вісім тому я прийшла на профогляд у приватну клініку. Мене нічого не турбувало, але замість стандартних аналізів лікар сказала здати якісь інші на 10 тисяч гривень. Я здала частину. Доктор подивилася результати і сказала: «Ну, у вас взагалі немає ніякої флори. Залишилася одна фауна». Призначила якісь ліки і крапельниці кілька разів на тиждень, на які потрібно було ходити в ту ж саму клініку за шалені гроші. Я не стала купувати ці ліки. Пішла до іншого лікаря, і він мене заспокоїв, сказав, що зі мною все нормально.
Ольга, 27 років, журналіст, Київ
Два роки тому я пішла на профогляд у державну поліклініку в центрі Києва. Лікар — літній суворий чоловік. Я тільки зайшла, одразу зрозуміла, що панькатися він зі мною не буде. Доктор почав робити відеокольпоскопію і голосити: «Ой-ой-ой, що це у вас тут? Бачу вузол. Це фіброміома». Я, звичайно, злякалася, а доктор продовжив: «Що тут скажеш? Вам треба народжувати. Фіброміома — така штука, що хрін знає, як вона себе поводитеме. Ви ж знаєте, як фіброміома лікується? Аж ніяк. Якщо вона виросте, доведеться видаляти матку». Потім доктор дістав кольпоскоп, продовжив огляд і врешті — понюхав свою рукавичку! Я такого ніколи не бачила. Понюхав руку — і каже: «Судячи за запахом виділень, інших проблем у вас немає». Навіть не запропонував здати аналізи.
Я тиждень ридала вдома, почитала в інтернеті, що у разі фіброміоми справді видаляють матку. Потім пішла у приватну клініку, і лікар після огляду пояснив, що така фіброміома, як у мене, дуже рідко росте і ніколи не перероджується на злоякісну. Потрібно просто обстежуватися раз на півроку, і зовсім необовʼязково народжувати.
Катерина, 37 років, домогосподарка, Київ
Років десять тому в мене був незахищений секс, і я вирішила обстежитися в гінеколога. Здала аналізи в поліклініці за місцем проживання, прийшла за результатами, а мені кажуть: «Ми не можемо відпустити вас. Треба лягати в шкірно-венерологічний диспансер. У вас сифіліс». Я почала сваритися, вимагати повторних аналізів і відмовилася їхати до диспансеру. Лікар теж почав кричати: «Ти взагалі головою думаєш? Це треба терміново лікувати!» Здала повторно аналізи, і результат виявився негативним. Лікарі дуже вибачалися.
Євгенія, 24 роки, студентка, Біла Церква
На профоглядах у підлітковому віці лікар з порога питала: «Ти незаймана?» І якщо так, просто писала в картці «здорова» і кликала наступну. У мене до 17 років не було місячних, але лікар нічого про це не питала, а я не знала, що це ненормально, тому що виросла в інтернаті.
У 17 років мене поклали на лікування до відділення гінекології. Доктор виписав протизаплідні таблетки, як потім виявилося, занадто велику дозу. Через це місячні йшли майже 30 днів, і виправити це зміг лише інший фахівець. Той лікар розповідав різні страшилки. Наприклад, що не можна займатися сексом під час менструації, бо тоді кров вливається назад, і це може проявитися де завгодно. Казав, що через це в однієї дівчини очі назавжди запливли кровʼю.