Чергову передвиборчу обіцянку Петро Порошенко дав під час свого виступу на параді, присвяченому 27-й річниці Незалежності України. «Наполягатиму на закріпленні в Конституції нашого прагнення приєднатися до ЄС і вступити в НАТО». І пообіцяв, що буде працювати вдень і вночі, щоб його ухвалили.
Тягнути зі своєю обіцянкою він не став. Під час засідання Погоджувальної ради, що ознаменувала собою початок нового політичного сезону, його представник Ірина Луценко повідомила, що президент вже зареєстрував в парламенті проект змін. Станом на вечір понеділка текст запропонованих президентом змін на сайті Верховної Ради так і не з’явився, хоча повідомляється, що він одержаний Радою і визначений президентом як невідкладний.
За інформацією «Бабеля», проект змін до Конституції готували зовнішні експерти одного із заступників голови Адміністрації президента — Костянтина Єлісєєва. Також проект дивився інший заступник голови АП — юрист Олексій Філатов, який очолює Конституційну комісію при президентові. З деякими поправками, розповідають джерела «Бабеля» в АП, Філатов не погодився. Мовляв, йому не сподобалися, що зміни розроблялися в обхід Конституційної комісії, до складу якої входять більше 60 експертів.
На які зміни очікувати
Текст проекту в Адміністрації президента бачили кілька людей. Наприклад, заступник голови АП — керівник штабу Порошенка Віталій Ковальчук. Станом на вечір понеділка текст змін все ще погоджувався. Не було його і у Ірини Луценко. Під час Погоджувальної ради вона теж повідомила небагато інформації. Заявила, що поправки треба внести до преамбули і трьох статей Конституції — 85, 102 і 116, якими передбачено відповідальність за євроінтеграцію та вступ до НАТО з боку президента, парламенту та Кабміну.
«Пропонується виключити положення, яке передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів», — сказала вона і пояснила, що мова йде про перебування Чорноморського флоту Росії в анексованому Криму.
Співрозмовники «Бабеля» в Адміністрації президента розповідають, що йдеться про зміни до п’ятого абзацу преамбули Конституції. Його пропонують доповнити словами про «європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України».
Зміни торкнуться і 102 статті Конституції. Наразі вона виглядає так: «Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина». У цю статтю Порошенко хоче додати другу частину, де буде зазначено, що обовʼязок президента — привести Україну до НАТО і ЄС.
Верховній Раді надається повноваження визначати стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Зобовʼязання забезпечити цей курс покладається на Кабінет Міністрів. А Президент, згідно змін до статті 102, стає гарантом курсу країни на Євросоюз та НАТО.
Також Порошенко пропонує із перехідних положень виключити пункт 14 про «використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань». На його думку це означає, що після деокупації Криму та Севастополя там більше не буде базуватися Чорноморський флот РФ.
Що планують робити далі і навіщо Порошенку зміни
Поки Ірина Луценко в парламенті розповідала про плани президента, в його адміністрації відбулася нарада штабу. Там вирішили покликати на зустріч голів парламентських фракцій, про що пізніше в своєму Facebook повідомив прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко. Спічрайтер президента Олег Медведєв готував для нього тези виступу перед депутатами, а технолог Віктор Уколов – тези для полеміки спікерів БПП.
За словами співрозмовника «Бабеля» в штабі Порошенка, ці зміни до Основного закону — невід’ємна частина його передвиборчої кампанії, що базується на слоганах «Ми йдемо своїм шляхом» і «Армія. Мова. Віра».
В тезах для полеміки спікерів БПП йдеться про те, що «Порошенко вимагає зафіксувати курс геть від Москви на рівні Основного закону України. Це дозволить українцям бути впевненими у майбутньому, незалежно від результатів виборів 2019 року, бо значно обмежить в можливостях проросійського кандидата».
До чого тут Юлія Тимошенко
Проросійською технологи Порошенка вважають саме лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко. Вона під час Погоджувальної ради запропонувала кандидатам у президенти зафіксувати в меморандумі незмінність зовнішньополітичного курсу України.
«Ми підготували меморандум щодо незмінності курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію та відновлення територіальної цілісності та суверенітету України. Ми пропонуємо, щоб усі лідери фракцій — кандидати в президенти — незалежно від того, в парламенті вони або поза парламентом, підписали цей меморандум”, — заявила Тимошенко.
Провладним спікерам пропонується наголошувати на тому, що Тимошенко хоче уникнути зобов’язань виконувати Конституцію, адже меморандум не є обовʼязковим до виконання.
«Меморандум — це «виляння хвостом» Тимошенко, яке ще раз підтверджує її співпрацю з Москвою через Медведчука [Виктора, кума президента Росії Володимира Путіна, одного із лідеров партії «За життя» и представника гуманітарної підгрупи трьохсторонньої контактної групи в Мінську], на якого вступ до НАТО діє як хрест на нечистого», — йдеться в тезах для коментування.
Переконувати ж суспільство планують за допомогою тез про те, що Україна активно використовує угоду про асоціацію з ЄС для реформування власної економіки та системи управління. Про те, що вперше очільники НАТО, попри війну з Росією, відкрито заявляють про можливість вступу України.
Яка процедура внесення змін до Конституції
Щоб втілити обіцянку про внесення змін до Конституції, Порошенку доведеться домовитися з парламентом. Спочатку знайти 226 голосів за включення документу до порядку денного. Потім ще 226 голосів за відправку до Конституційного суду. Після цього документ повернуть депутатам, які мають проголосувати його в першому читанні.
За це теж потрібно знайти 226 голосів. Це все можна зробити під час цієї, дев’ятої сесії — до Нового року. А вже під час наступної сесії в січні наступного року, доведеться знайти 300 голосів за голосування у другому читанні. І відбуватиметься це у розпал президентської кампанії.