АОЗ, Міноборони і антикорупціонери кілька місяців звинувачують одне одного в зриві поставок зброї, корупції та брехні. Розказуємо цю історію спочатку, з деталями і цифрами, про які ви не знали

Як зʼявилась Агенція

Ідею створення окремої агенції, що закуповуватиме все необхідне для Сил оборони, майбутній міністр оборони Олексій Резніков і президент Володимир Зеленський обговорювали ще до повномасштабного вторгнення, восени 2021 року. Задум був не новий — його запозичили з досвіду деяких західних країн, а головне, з НАТО, де є Агенція з підтримки постачання NSPA.

Головна мета полягала в тому, щоб відділити комерцію від політик, стандартів і контролю — традиційних функцій Міноборони. Згодом концепція трансформувалась — вирішили створити дві агенції: одна мала займатися зброєю, інша — їжею, одягом, бронежилетами, паливом тощо. Логіка була проста: закупівлі зброї — це специфічна, найчастіше засекречена сфера, все інше — ні. Це різні підходи і контроль.

Запускали структури за порядком важливості: Агенцію оборонних закупівель — 17 червня 2022 року, агенцію для тилових закупівель — 4 листопада того ж року. В серпні 2023-го її очолив Арсен Жумаділов, а в грудні вона змінила назву на Державний оператор тилу. АОЗ у серпні 2022-го очолив Володимир Пікузо.

Ще на старті була одна чутлива тема — наглядові ради агенцій. З ДОТ питань не було — наглядову там планували зі старту, в АОЗ — ні. Наглядова мала узгоджувати всі великі контракти Агенції, в Міністерстві казали, що в умовах війни це небезпечно — можуть бути затримки, внутрішні дебати, а закуповувати зброю треба швидко.

У вересні 2023 року, після низки корупційних скандалів, Резніков подав у відставку. Пікузо протримався лише на кілька місяців довше — до січня 2024-го. До нього було багато питань. Шостого вересня 2023 року Міністерство оборони очолив колишній голова Фонду держмайна Рустем Умєров. Його призначення антикорупційні активісти назвали кроком вперед.

Як в АОЗ зʼявилася Марина Безрукова

У 2024 році Україна, на вимогу НАТО, мала провести реформу оборонних закупівель. Новий міністр разом з профільним заступником із закупівель Дмитром Кліменковим шукали нового голову АОЗ. Після низки гучних скандалів, повʼязаних з Міноборони, по рекомендації вони також звернулися до публічних борців із корупцією — Віталія Шабуніна з ЦПК і редактора «Наших грошей» Юрія Ніколова. Спочатку вони порадили Надію Бігун — та відмовилася.

«Я звернувся до експертів, і багато хто порадив Марину Безрукову, яка була ефективною в закупівлях «Укренерго», — розповідає «Бабелю» Шабунін. — Особисто я її не знав, але передав кандидатуру і попередив: якщо в Міністерства є якісь приховані плани, краще її не призначати». Умєров, очевидно, вирішив, що їх немає, і ще кілька місяців разом з Кліменковим вони просили Безрукову погодитись на їхню пропозицію. В лютому 2024-го вона очолила АОЗ.

В інших кадрових питаннях ЦПК і Умєров розійшлися. На прохання міністра команда Шабуніна запропонувала список кандидатур на посади, повʼязані з міжнародним співробітництвом. Нікого з того списку Умєров не затвердив. ЦПК подав ще один список, де серед кандидатів було прізвище виконавчої директорки ЦПК Дарʼї Каленюк. Її міністр теж відхилив. В якийсь момент він обіцяв призначити своїм заступником колишнього голову НАБУ Артема Ситника, але цього теж не сталося.

У ЦПК стверджують, що деякі співбесіди з кандидатами проводила радниця Патронатної служби міністра Діана Давітян, яка не мала цього робити. Давітян у коментарі «Бабелю» це заперечила. Зі свого боку, в МО наголошують, що в ЦПК є конфлікт інтересів: Каленюк претендувала на посаду заступниці міністра і не отримала її, тому не може бути неупередженою в цій темі. У ЦПК ці обвинувачення називають маніпуляціями.

Безрукова і Міноборони сваряться через міни

Наприкінці 2023 року американські конгресмени від Республіканської партії заблокували $60 мільярдів допомоги для України. Місяць по тому на Ставці у президента пріоритетом вирішили зробити закупівлі зброї у вітчизняних виробників: це мінімізує залежність від чужих ринків, забезпечує робочі місця і лишає гроші в економіці. Але була одна проблема — в Україні мало хто може у великих кількостях виробляти потрібні на фронті артилерійські боєприпаси калібру 120 мм і 122 мм.

У Міністерстві щойно призначеній Безруковій запропонували укласти контракт на поставку цих боєприпасів з одним українським заводом, якого в цілях безпеки ми не називаємо. Від АОЗ чекали передоплату, Безрукова вагалась і хотіла диверсифікувати ризики, замовивши частину боєприпасів за кордоном. «Моє завдання — надати військовим необхідні снаряди, а не розвивати українську промисловість — це завдання Мінстратегпрому», — пояснює свою логіку Безрукова.

Міноборони тим часом завалювало її аргументами «за». Наприклад, військове представництво на заводі, підпорядковане МО, спочатку дало висновок, що виробник не зможе виконати контракт, але швидко передумало. «Це сталося за три дні. Те саме військове представництво, та сама людина дала позитивний висновок», — згадує Безрукова. З іншого боку її вмовляв заступник Умєрова Дмитро Кліменков — ручався, що завод впорається, і він триматиме виконання замовлення на особистому контролі. На Міноборони давило рішення Ставки.

Безрукова погодилася, підписала контракт, заплатила великий аванс, а вже влітку 2024 року завод визнав, що не встигає постачити боєприпаси 122-мм калібру. Кліменков попросив Безрукову продовжити строки поставок — вона відмовила. «У той момент у мене зіпсувалися з ним стосунки», — згадує Безрукова. Завод замовлення не виконав і повернув гроші АОЗ.

Восени 2024-го навколо заводу розгорівся ще один скандал. За контрактом з АОЗ він постачив на фронт 120-мм міни. Згодом журналісти зʼясували, що міни не спрацьовували — одразу падали на землю або не могли вилетіти з міномета. У боєприпасах виявили декілька проблем, зокрема з підривачем і сирим порохом, — 24 тисячі мін довелося замінити.

За інформацією «Бабеля», станом на січень 2024 року з 20 мільярдів гривень прострочених поставок за контрактами АОЗ чверть — борги цього одного українського заводу.

Умєров намагається усунути Безрукову

Влітку фахівці НАТО закінчили ревізію українських оборонних закупівель, про яку в 2023-му з ними домовився заступник Резнікова Андрій Шевченко. Поміж іншого, аудитори порадили оперативно призначити незалежні наглядові ради обох агенцій. Із цього питання на Міністерство тиснув і ЦПК. З іншого боку, до осені 2024-го Умєров пожалкував, що покликав Безрукову в АОЗ. Міноборони проводило аудит роботи Агенції за перше півріччя і його результати міністру не подобались. Особисті відносини з Безруковою теж не склалися. Умєров вирішив її замінити.

За словами одразу кількох співрозмовників «Бабеля», на початку осені в Міністерстві оборони відбулася зустріч за участі Рустема Умєрова, заступника Безрукової Артема Ситника, нардепки від «Голосу» Олександри Устінової та представників ЦПК — Дар’ї Каленюк і Віталія Шабуніна. На цій зустрічі Умєров запропонував призначити новою головою АОЗ Устінову, Ситника — її заступником, і заразом створити наглядову раду Агенції.

Кандидатура Устінової, колишньої колеги Умєрова по парламентській фракції «Голос», виникла не випадково. Саме вона порадила його на посаду міністра керівнику Офіса президента Андрію Єрмаку. Крім того, у 2022 році Устінова в США народила доньку й відтоді проводить там багато часу. У Штатах вона має багато політичних звʼязків, має доступ до голів комітетів Конгресу, контакти в Пентагоні.

Артем Ситник на закриту зустріч до міністра потрапив теж не випадково. До Міністерства дійшли чутки, що заступник голови АОЗ своєю керівницею не задоволений. В обовʼязки колишнього слідчого Ситника входила перевірка контрактів Агенції. І як кажуть два співрозмовники «Бабеля», у певний момент у нього з’явилися підозри, що Безрукова некомпетентна, або щось «мутить» із контрактами. Через це в приватних розмовах він говорив, що її треба звільнити чи навіть посадити. Інший співрозмовник «Бабеля», близький до АОЗ і знайомий із ситуацією, каже, що недовіра справді була, але в якийсь момент Ситник і Безрукова поговорили і головні питання зняли. «Якби тоді Ситник став на бік Умєрова, все б вирішилося давно», — каже співрозмовник.

Зустріч закінчилася нічим. Ситник запропонував спершу призначити наглядову раду, а вже потім говорити про нового керівника. Шабунін і Каленюк вимагали призначити наглядові ради і стали на захист АОЗ. Умєров відступив. У нього був запасний план — обʼєднати ДОТ і АОЗ під керівництвом Арсена Жумаділова.

Цю ідею в Міністерстві вирішили обґрунтувати, пославшись на рекомендації НАТО. Такі рекомендації справді є, але в них йдеться про те, що обʼєднувати агенції потрібно після закінчення воєнного стану.

Пропозицію очолити обєднану агенцію Жумаділову зробив заступник міністра Кліменков. Він пояснив, що в ДОТ краще, ніж в АОЗ, вибудувані робочі процеси, а до фаховості й доброчесності людей немає питань.

Жумаділов на пропозицію погодився, але за двох умов: йому не будуть нав’язувати команду, а головне — агенції об’єднуватимуть поступово, а не просто ліквідують АОЗ. «Ми розписали технічний, управлінський, комунікаційний треки і були готові почати виконувати це рішення, але його так і не ухвалили», — каже Жумаділов «Бабелю».

Вперше Безрукова дізналася про плани Міністерства від західних дипломатів. А 23 вересня 2024 року Умєров і Кліменков поговорили з нею особисто і запропонували піти в наглядову раду АОЗ. Ідея їй не сподобалась.

Майже одномоментно, як завжди, інформація про розмову дійшла до ЦПК — його керівництво попросило міністра про зустріч. Він погодився, зібрались вузьким колом — Умєров, Шабунін, Кліменков, Жумаділов і Безрукова. Діалогу не склалося. Кліменков казав, що обʼєднання агенцій — це вимога НАТО. Шабунін — що насправді НАТО вимагає якнайшвидше створити наглядові ради АОЗ і ДОТ.

За інформарцією «Бабеля», після зустрічі ЦПК направив листи в західні посольства і розповів про спробу об’єднати агенції всупереч рекомендаціям НАТО. Першого жовтня Умєров заявив, що об’єднання не буде, і він створить наглядові ради для обох агенцій. Того ж дня місія НАТО в Україні офіційно пояснила, що обʼєднувати агенції треба після закінчення війни.

Які проблеми АОЗ виявив аудит Міноборони

У жовтні департамент внутрішнього аудиту Міноборони закінчив перевірку роботи АОЗ за перше півріччя 2024-го. Його фінальні результати показали Умєрову. Документи засекречені, однак керівник департаменту Олександр Титковський в ексклюзивному коментарі «Бабелю» назвав основні проблеми агенції, які виявив аудит.

За контрактами АОЗ, які вона уклала в першому півріччі на товари першого пріоритету, 70% мали надійти в 2024 році. Решта 30% планували постачити у 2025—2026 роках. В Міноборони кажуть, що станом на кінець 2024 року і за запланованими 70% були прострочки.

Погана організація основних процесів. Немає загальної бази потенційних постачальників і виробників зброї по всьому світу за кожною номенклатурою. Їхні спроможності системно не оцінюють. В АОЗ кажуть, що така база даних у них є ї її показували аудиторам. Однак через те, що інформація секретна, спеціального програмного забезпечення немає — все ведуть у таблиці Excel.

Незадовільна робота з комерційними пропозиціями. Вони надходять різними шляхами, немає єдиного обліку і системи опрацювання. Про те, що комерційні пропозиції постійно губляться в нетрях АОЗ, «Бабелю» говорили майже всі співрозмовники, які мають стосунок до цієї теми.

Немає системної оцінки ризикованих постачальників та ідентифікаторів ризиків, які зменшують відсоток невиконаних і прострочених контрактів. Оцінки ризиків українського заводу, що зірвав постачання боєприпасів, аудитори теж не побачили.

Відсутність алгоритмів і єдиних інструкцій для відбору постачальників і підготовки контрактів.

Низький відсоток прямих контрактів. За шість місяців 2024 року 45% від загальної вартості контрактів припадає на підприємства-імпортери. А 24% від вартості всіх контрактів АОЗ уклала з одним спецекспортером, який «мав певні проблемні питання у відносинах з Міністерством оборони». За інформацією «Бабеля», у другому півріччі кількість прямих контрактів в АОЗ суттєво збільшилася. У тому числі, з відомими закордонними виробниками. А велику частку контрактів зі спецімпортерами Агенція уклала у 2023 році, до приходу Безрукової.

Покупка за бюджетні кошти занадто дорогих товарів для роботи Агенції.

За результатами аудиту Міністерство надало АОЗ свої рекомендації, і зараз, говорить Олександр Титковський, вони планують перевірити, чи врахувала їх Агенція. За контрактом голова АОЗ має це зробити.

Поза аудитом ключова претензія Міноборони до АОЗ в тому, що контракти підписують довго, а поставки затримуються. За даними МО, трохи менш як третина грошей (29%), виділених АОЗ у 2024 році, пішла на нові контракти, за якими зброю постачили того ж року; 21% усіх грошей пішло на те, щоб закрити контракти 2023 року; 44% — контракти, за якими поставки будуть вже у 2025-му; 5% — це прострочені контракти, за якими поставок немає; 1% коштів не використали і повернули в бюджет.

Як насправді виглядала історія з 23 мільярдами, які віддали прикордонникам

Листопад 2024 року. На Ставці у президента традиційно обговорюють потреби в зброї. Державна прикордонна служба (ДПС), яка на рівні з АОЗ може напряму закуповувати зброю, отримала вигідну пропозицію і може закрити частину своїх річних потреб у боєприпасах. Але є проблема — потрібно знайти кошти. Премʼєр-міністр обіцяє допомогти і допомагає: гроші знаходять в АОЗ. На її рахунках, за оцінками МО, до кінця року накопичиться 102 мільярди гривень, які не встигнуть використати. І 23 мільярди із цієї суми віддають прикордонникам на боєприпаси. Так сталося не вперше. У травні 2024-го 5,8 мільярда гривень АОЗ передали ДПС на закупку мін — Агенція не встигала постачити їх вчасно.

АОЗ не сподобались такі підрахунки уряду. За словами Безрукової, на той момент Агенція вже уклала контракти на понад 50 мільярдів гривень, ще 23—25 мільярдів запланували під аванси, решта грошей були заблоковані під оплати за постачений товар. Зайвих грошей ні для прикордонників, ні для когось іншого у неї не було.

В медіа історія потрапила зовсім в іншому вигляді. Редактор сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов зробив десятки постів і відео про те, як Міністерство «злило» гроші прикордонникам, ті «віджали бабки», а аферисти Умєров і голова ДПС Сергій Дейнеко готуються їх «пиляти». Ніколов доводив, що прикордонники купили боєприпаси дорожче, ніж це могла зробити АОЗ. А постачальником обрали сумнівну польську компанію PHU Lechmar, не виробника, а просто «прокладку» із сумнівною репутацією і скромним офісом.

«Lechmar — не якась прокладка, а достатньо відомий посередник», — на умовах анонімності пояснює «Бабелю» людина, яка працює на міжнародному ринку зброї. За його словами, журналістам і активістам, які зараз публічно коментують торгівлю зброєю, не вистачає розуміння специфіки цієї теми. Наприклад, як доказ ненадійності Lechmar вони наводять її контракт з АОЗ кінця 2023 року. Тоді компанія контракт не виконала. «Треба розуміти, що АОЗ наперед нічого не заплатила Lechmar, і вони віддали снаряди тим, хто дав гроші, — каже співрозмовник. — Так працює цей ринок. Перестраховуватись, шукати кращі умови і не давати аванси — правильно, але тоді є високі ризики, що не отримуєш товар. В кожному конкретному випадку потрібно зважувати, що зараз у пріоритеті — найнижчі ризики і ціни або вчасно зброя на фронті».

Двадцять третього січня 2025 року в Lechmar повідомили, що груз військового призначення в межах контракту з ДПС вже оглянула військова комісія, і його готують відвантажити в Україну. Крім того, Силам оборони Lechmar, за словами її представника, постачила дефіцитні в усьому світі самохідні гаубиці. Вони приїхали до ДПС за місяць з моменту передоплати.

Конкретних звинувачень у корупції в бік ДПС так ніхто і не висунув, однак скандал вдарив по репутації прикордонників і ще більше розпалив конфлікт між АОЗ і Міністерством.

«Проблема в тому, що у Безрукової суто менеджерська посада, а вона, щоб захиститися, займається політикою — виводить конфлікти в публічну сферу, спирається на підтримку активістів і журналістів, — каже співрозмовник «Бабеля», який протягом останніх місяців спілкувався і з Умєровим, і з Безруковою, і рівновіддалений від обох. — У міністра, навпаки, посада політична, а він тримається в тіні, хоч насправді дуже любить все і всіх контролювати. Конфлікт між ними був неминучий».

Чому з наглядовими радами все так непросто

Наглядову раду АОЗ почали формувати в березні 2024 року. Олексій Комліченко, партнер компанії Odgers Berndston («Телент Едвайзорс»), яка шукала кандидатів, згадує, що на початку червня вони провели співбесіди і на цьому процес зупинився — Міністерство тягнуло з оголошенням переможців. У ЦПК нервували і погрожували внести «Телент Едвайзорс» «у чорні списки всіх донорів», якщо вони щось із цим не зроблять.

Одинадцятого жовтня 2024 року Кабмін за поданням Умєрова погодив склад обох наглядових, у кожній по пʼять людей. В АОЗ — це три незалежних члени Патрік Аурой, Катерина Кузнецова і Лукаш Столярськи. І двоє — Юрій Джигир і Тарас Чмут — представники держави. Їх призначив Умєров. Голосувати вони могли на свій розсуд, але «враховуючи позицію Міністерства оборони». У цьому незрозумілому формулюванні причаївся майбутній конфлікт.

Не встигла наглядова рада АОЗ скликати перше засідання, як напередодні, 16 грудня, Міністерство оборони без погодження з АОЗ і ДОТ змінило статути агенцій: Міністерство саме себе наділило правом «у разі виникнення загрози нацбезпеці» змінювати керівників агенцій одноосібно, без погодження наглядових рад. У ЦПК зреагували миттєво і заявили про спробу позбавити агенції незалежності. У Міністерстві відповіли, що під час війни наглядова не завжди зможе зібратись у критичний момент, — це підстраховка.

Почалася чергова війна аргументів. Тим часом наглядовій АОЗ треба було вирішувати важливе питання — чи подовжувати контракт з Безруковою, який спливав 31 січня 2025 року. Другого грудня Умєров повідомив наглядовій, що він проти. Після цього, згадує Джигир, він з колегами намагались узгодити з Міністерством позицію з цього питання: писали листи, проєкти рішень — у Міністерстві не відповідали.

«Потім нас запросили на зустріч із міністром, щоб обговорити варіанти. Міністр сказав: я очікую звільнення і конкурсу. По суті, нас зібрали заради цього», — розповідає Джигир.

У грудні 2024 року АОЗ отримала нагороду одразу у двох номінаціях Prozorro Awards 2024 — «Найкраща конкуренція» і «Першопроходець року».

Facebook

Премії отримувала Марина Безрукова.

Facebook

У наглядової був інший план — звільняти Безрукову вони не хотіли, це могло скомпрометувати новостворений орган. Крім того, за словами Джигиря, члени ради боялися, що коли зараз вони виконають наказ міністра, завтра їм казатимуть, які контракти погоджувати, які ні. У 2024 році наглядова мала погоджувати контракти вартістю понад мільярд гривень, тобто фактично кожен. У 2025 році поріг підняли до 16 мільярдів гривень.

Після ще кількох зустрічей членів наглядової з Умєровим ситуація не змінилася. Міністр вимагав звільнення, наглядова хотіла залишити Безрукову і провести незалежний аудит АОЗ. Цю ідею запропонував Лукаш Столярськи, який мав досвід роботи в NSPA НАТО — рольовій моделі АОЗ.

«Ми мали слово проти слова. І обидві сторони несуть тут відповідальність. Однак якщо результат аудиту буде негативним, ми негайно розірвемо контракт з директором. Але якщо ні — ми знімемо всі міністерські заперечення», — розповідає Столярськи «Бабелю». У Міністерстві «Бабелю» зазначили, що незалежні аудитори не зможуть аналізувати контракти АОЗ, бо це таємна інформація. І навіть якби рішення знайшли, аудит зайняв би багато часу, а АОЗ продовжував би провалювати закупівлі.

Двадцять другого січня Міністерство оборони надіслало наглядовій раді листа, в якому не погодило її проєкт рішення щодо Безрукової і зауважило, що має на це повне право, згідно зі статутом. Тим не менш, 23 січня наглядова проголосувала: Чмут і Джигир — за продовження, Столярськи і Кузнецова — проти. Аурой не голосував ― він не був на жодному засіданні наглядової ради. Перед голосуванням Кузнецова запропонувала визнати, що Міноборони, згідно зі статутом, не погоджує продовження контракту Безрукової, і ще раз попросити у Міністерства час, щоб розібратися, запустити аудит і обʼєктивно оцінити діяльність Безрукової. Обидва незалежних члени в коментарі «Бабелю» сказали, що не хотіли діяти всупереч чинному статуту наглядової ради.

Оскільки пʼятий член Патрік Аурой 20 січня склав повноваження, голоси розділились навпіл, і вирішальним став голос голови Джигиря. Наглядова продовжила контракт Безрукової.

Наступного дня Умєров заявив, що закупівлі зброї провалені, тому він звільняє свого профільного заступника Дмитра Кліменкова, відмовляється продовжити контракт з Мариною Безруковою і відкликає двох членів наглядової — Тараса Чмута і Юрія Джигиря, які проігнорували рекомендації Міноборони. Джигир вважає, що на це вони із Чмутом мали повне право, бо від незалежних членів їх відрізняє лише процедура відбору, а голосувати вони могли вільно.

«Мене туди призначили і платять досить непогану винагороду, щоб я застосовував свій професійний досвід, а не щоб мене смикали за ниточки», — каже Джигир.

Двадцять пʼятого січня Центр протидії корупції подав до НАБУ заяву про можливе зловживання владою Умєровим, який всупереч рішенню наглядової звільнив Безрукову. НАБУ почало розслідування.

Що відбувається зараз

Першого лютого тимчасовим виконувачем обовʼязків голови АОЗ став очільник ДОТ Арсен Жумаділов (бліц-інтервʼю з ним читайте незабаром). Марину Безрукову відсторонили і почали службове розслідування через протитанкові міни, які вона планувала закупити за завищеними, на думку МО, цінами.

З 1 лютого інформація про керівника і підписанта АОЗ у реєстрах змінювалася вже пʼять разів. Жумаділов змінював Безрукову, і так по колу. Зараз Жумаділов тимчасовий виконувач обовʼязків керівника, підписує документи і впевнений, що з новою роботою, якщо її отримає, впорається — він уже запускав закупівлі в медичній сфері, згодом — в ДОТ.

Однак т. в. о. — це тимчасове рішення. Міністерство наполягає: оскільки в наглядовій раді залишилося лише два члени, вона неправомочна, отже управління АОЗ в руках Міноборони.

ЦПК наполягає, що Умєров діяв незаконно, а наглядова рада правомочна до 3 лютого, бо формально там досі є три незалежних члени, серед яких Патрік Аурой. Його повноваження мали припинитися лише через два тижні після того, як він пішов з наглядової ради — це було 20 січня.

«Мене вчора питали, так хто ж керівник АОЗ? Я відповіла, що не знаю, треба подивитися в інтернеті, бо не розумію, що відбувається. Я подумаю, чи можна перевести вирішення ситуації в юридичну площину, але жодна моя дія не буде шкодити ЗСУ», — коментує Безрукова.

Ситуація зайшла в глухий кут. Варіант виходу запропонували троє членів Громадської антикорупційної ради Міноборони, обрані від Незалежної антикорупційної комісії, ГАР МО з ними погодилась. Їхні поради: потрібно негайно привести статути наглядових рад у відповідність до законодавства, Міноборони має якнайшвидше подати кандидатури представників держави до наглядової ради, а наглядова має запустити незалежний аудит, призначити т. в. о. голови Агенції і почати конкурс з відбору наступного голови.

«Особисто я думаю, що вся ця ситуація стала дуже емоційною і вийшла за межі професійної розумності. І мені шкода солдатів в окопах, чия безпека та ефективність можуть бути скомпрометовані», — підсумовує Лукаш Столярськи, який останні місяці спостерігав за цією історією з першого ряду.

Якщо ви тут, то знаєте, що робити, — підтримайте «Бабель»: https://babel.ua/donate.