Європейський суд з прав людини прийняв справу України проти Росії щодо окупації Криму та перейшов до розгляду по суті.
Про це міністр юстиції Денис Малюська повідомив у Facebook.
Україна у цій справі просить суд визнати порушення Росією наступних статей Європейської конвенції з прав людини:
- про право на життя;
- про заборону катування;
- право на свободу та особисту недоторканість;
- право на справедливий суд;
- право на повагу до приватного і сімейного життя;
- про свободу думки, совісті і релігії.
Також ЄСПЛ підтвердив, що Росія мала «загальний ефективний контроль» над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму». Україна заявляла про контроль півострову з 27 лютого з моменту появи «зелених чоловічків», а Росія заявляла, що почала контролювати півострів з 18 березня 2014 року, коли Путін підписав закон про Крим як частину Росії.
Малюська пояснив, що справа має одразу кілька важливих аспектів. Зокрема, юридичний: рішення судів – це не політичні заяви й рано чи пізно вони матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора.
У комунікаційному аспекті це важливо, тому що і Україна, і Рада Європи дають зрозуміти: «Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних».
Також це важливо у протидії гібридній війні: Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму.
«Рішення ЄСПЛ — потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення», — наголосив Малюська.
Нагадаємо, що у березні 2014 року (невдовзі після окупації Криму), Україна подала скаргу до Європейського суду з прав людини. У ній Київ просив суд розглянути численні приклади порушення прав людини в окупованому Криму. Україна спирається на те, що як мінімум з 27 лютого 2014 року РФ контролює окуповану територію Автономної Республіки Крим, а отже вона і відповідає за дотримання прав людини на півострові.
Зазначимо, що у 2020 році Росія проголосувала за поправки до Конституції й визнала пріоритет російських законів над міжнародними. Тобто пріоритет Конституції Росії над рішеннями ЄСПЛ і міжнародного арбітражу дозволить їй не виконувати ті рішення, які вона вважатиме незаконними. Раніше Росія стверджувала, що ЄСПЛ не повинен розглядати цей позов, тому що він є політичним, а не юридичним.
Юридичний Telegram-канал «Спілка мертвих юристів» пояснив, що буде далі: цим рішенням суд дав справі «зелене світло» на те, аби встановити порушення Конвенції з прав людини, про які заявляла Україна.
«Важливо пам’ятати, що сьогоднішнє рішення — це крок далі, а не завершення історії. Встановивши прийнятність скарги, суд, однак, зазначив, що його висновок на цій стадії не стосується встановлення відповідальності Росії за конкретні порушення прав людини в Криму. Ці питання вирішуватимуться пізніше, на стадії розгляду по суті», — пояснили юристи.
Дата винесення остаточного рішення у цій справі поки невідома, адже розгляд міждержавних скарг може тривати роками (від моменту подачі скарги Україною до слухань по прийнятності минуло 5 років).
«Слід пам’ятати, що рішення стосується лише подій, що відбувались у Криму, тоді як події Східної України є предметом ще кількох міждержавних скарг, поданих Україною», — додали юристи.
- В Україні з’явиться інтернет-портал про злочини Росії у Криму і на Донбасі.
- 17 грудня 2020 року ООН уперше заявила, що «чиновники» Криму — це окупаційна влада Росії.
- 19 листопада 2020 року Конгрес США виступив проти повернення Росії до G7. Одна з причин — окупація Криму.