Facebook змінює політику щодо фейків про коронавірус. Новий підхід поглиблює захист від шкідливої інформації, але його вже критикують

Автор:
Дмитро Мирончук
Дата:
Facebook змінює політику щодо фейків про коронавірус. Новий підхід поглиблює захист від шкідливої інформації, але його вже критикують

Wendy Maeda / The Boston Globe via Getty Images

Компанія Facebook змінює політику щодо користувачів своєї соцмережі, які взаємодіяли з дезінформаційними дописами. Відтепер соцмережа надсилатиме сповіщення всім, хто лайкав, коментував або поширював фейки про коронавірус, і даватиме посилання на джерела з достовірною інформацією щодо хвороби, однак спростовувати конкретні неправдиві дописи не буде.

Про це пише журнал Fast Company.

Новий підхід щодо сповіщень про фейки допоможе користувачам соцмережі отримати більше контексту та краще зрозуміти свої звички споживання новин, проте цього замало, щоб зупинити хвилю дезінформації щодо коронавірусу. Концепцію персонального сповіщення користувачів про їхню взаємодію з фейками почали тестувати ще в квітні. Проте в той час люди просто отримували на початку стрічки новин допис про видалення дезінформації, яку вони коментували чи лайкали.

Тепер Facebook надсилатиме персональні сповіщення, в яких зазначається, що соцмережа видалила допис зі шкідливою інформацією. При натисканні на сповіщення користувачі, які взаємодіяли з фейками, перейдуть на сторінку з повним описом проблеми, яка також запропонує відписатися від сторінок з дезінформацією та дізнатися більше про коронавірус.

Попередня стратегія боротьби була незрозумілою для більшості користувачів, які дивувалися повідомленням про взаємодію з фейками та пропозиціями отримати факти про інфекцію. У Facebook пояснили, що люди в принципі не бачили зв’язку між цим повідомленням та своєю поведінкою в соцмережі.

Нова стратегія передбачає більш інформативні сповіщення, які до того ж не викликатимуть у користувачів відчуття, ніби їх засуджують у зв’язку з фейками. Facebook також пояснюватиме, чому саме той чи інший допис було видалено, але не надаватиме опису неправдивої інформації, щоб вберегти користувачів від її повторення — у компанії вважають, що спроби розвінчати дезінформацію можуть навпаки її посилити.

Проте на переконання дослідників дезінформації у Facebook, ризик того, що розвінчання фейків може посилити шкоду від них, мінімальний. Тому нововведення соцмережі можна розцінити як напівзаходи — нова система оповіщення надає більше контексту, проте не дає користувачам конкретних пояснень про те, що саме було неправдивим.

Facebook пояснює такий підхід тим, що не може показати вже видалений допис, а також не хоче ганьбити користувачів, які могли розмістити фейки ненавмисно. Також компанія вважає, що спроби розвінчання дезінформації будуть неефективними з технічної точки зору.

Частина дослідників дезінформації виправдовує такий підхід, оскільки, на їх думку, фейки про коронавірус важко спростовувати в основному через їхню новизну, і великі об’єми неправдивих свідчень про коронавірус формально виглядають «чистими» з точки зору правил користування Facebook. Зокрема, певні ресурси перебільшують ризики вакцини від Pfizer у формально «чистих» публікаціях, але з огляду на новизну проблеми борцям з фейками просто бракуватиме інформації для розвінчання.

Представники Facebook також додають, що час для створення фейків значно менший, ніж час, необхідний для їх спростування, і що компанія працюватиме над проблемою дезінформації далі, а останні нововведення — лише один з етапів великої роботи.

  • Федеральна торгова комісія США подала позов проти Facebook, у якому стверджує, що компанія порушила антимонопольне законодавство. Від Facebook вимагають продати активи WhatsApp та Instagram.
  • Якщо на сайті лідера онлайн-торгівлі Amazon зробити запит за словом «вакцина», в топі будуть посилання на антивакцинаторські книжки, що ставлять під сумнів ефективність та безпечність щеплень.
  • У Південній Кореї оштрафували Facebook на $6 млн за передачу стороннім компаніям особистих даних мільйонів користувачів без їхньої згоди. Близько 10 тис. компаній отримали імена користувачів, їхні адреси, дати народження та інші дані.