Колишній суддя КС знайшов у тексті рішення щодо антикорупційної реформи шматки з есе Гамільтона про конституційну систему США

Автор:
Вікторія Мартинюк
Дата:
Колишній суддя КС знайшов у тексті рішення щодо антикорупційної реформи шматки з есе Гамільтона про конституційну систему США

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

Колишній голова Конституційного суду, професор Києво-Могилянської академії Станіслав Шевчук знайшов у тексті рішення КСУ щодо скасування низки антикорупційних положень законодавства запозичення зі збірки «Федераліст» про конституційну систему США.

Шевчук порівняв текст рішення суду, який підготував суддя Ігор Сліденко, і частину есе зі збірки «Федераліст» Джея, Медісона і Гамільтона про вразливість судової гілки у США.

«Зрозуміло, що судді КСУ, які голосували за це рішення, ніколи не читали «Федераліст», інакше вони б звернули увагу, що там у проєкті цього рішення. […] Я завжди кажу своїм студентам, що з цього твору треба починати вивчати конституційне право. […] Сліденко добросовісно виконав своє завдання і видав ідеї Гамільтона за свої, з якими погодилась більшість суддів КСУ, які проголосували за це рішення», — написав Шевчук.

Для порівняння він навів тези з рішення КСУ і цитати з «Федераліста» — тексти майже ідентичні.

З рішення суду:

«Конституційний суд України виходить із того, що судова влада, зважаючи на сутність її функцій, є найменш небезпечною для демократичного врядування та інших гілок державної влади, а також для природних прав людини, визначених Конституцією України, оскільки має найменше можливостей для їх порушення або негативного впливу на них. Адже законодавча влада встановлює правила, виконавча влада застосовує примус, а судова влада не має ні того, ні іншого. Судова влада не має ні військової, ні фінансової сили, ні безпосередніх важелів впливу на інші гілки державної влади, тому вона є найбільш вразливою до посягань інших гілок державної влади».

Цитата з «Федераліста»:

«При уважному розгляді положення різних гілок влади стає очевидним, що в уряді, де вони розділені, судова влада через сутність своїх функцій завжди найменш небезпечна для політичних прав, визначених Конституцією, бо у цієї влади найменші можливості для їх порушення або обмеження. Президент не тільки розподіляє блага, але й тримає меч спільноти. Законодавча влада не тільки розпоряджається скарбницею, але й наказує правила, що визначають обовʼязки і права кожного громадянина. Судова влада, з іншого боку, не має ніякого впливу ні на меч, ні на скарбницю, не стосується ні сили, ні багатства суспільства і не може приймати рішень, що тягнуть за собою активні дії. Можна справедливо зробити висновок, що ця влада не володіє ні силою, ні волею, а виносить тільки судження і в кінцевому рахунку залежить від допомоги виконавчої влади для втілення їх у життя».