Вчені Оксфордського університету знайшли докази пропаганди, придушення інакомислення та маніпуляцій суспільною думкою в соціальних мережах у 70 країнах світу. Як повідомляється в доповіді Оксфордського інтернет-інституту , цей показник щорічно зростає: у 2018 році таких країн було 48, у 2017 — 28. «У кожній країні є хоча б одна політична партія чи урядова установа, яка використовує соціальні мережі, щоб формувати громадську думку в середині країни», — йдеться в дослідженні.
У 2019 році в 26 країнах світу інформаційна пропаганда використовувалася для порушення основних прав людини (Ангола, Азербайджан, Бахрейн, Камбоджа, Китай, Куба, Єгипет), дискредитації політичних опонентів (Еритрея, Ефіопія, Іран, Казахстан, КНДР, Катар, Росія) і тиску на суспільну думку (Руанда, Саудівська Аравія, Судан, Сирія, Таджикистан, Таїланд, Туреччина, ОАЕ, Узбекистан, Венесуела, Вʼєтнам, Зімбабве).
University of Oxford
Сім країн намагалися за допомогою Facebook і Twitter впливати на громадську думку за межами своїх кордонів: Китай, Індія, Іран, Пакистан, Росія, Саудівська Аравія та Венесуела.
University of Oxford
Китай став одним із лідерів на світовому ринку дезінформації. До протестів у Гонконзі китайська урядова пропаганда переважно поширювалася на вітчизняних майданчиках, як-от Weibo, WeChat і QQ. Але в 2019 році Китай почав агресивні кампанії в Facebook, Twitter і YouTube.
Головною платформою для маніпулювання та поширення фейків залишається Facebook. Докази цього автори доповіді знайшли в 56 країнах. Друге місце посідає Twitter, у невеликих частках для поширення дезінформації використовують Instagram, WhatApp і YouTube.
University of Oxford
University of Oxford
«Соціальні медіатехнології урізноманітнюють шляхи поширення пропаганди та дезінформації», — заявила одна з авторів доповіді Саманта Бредшоу. За її словами, фейки та маніпуляції просуваються не тільки через рекламу, а й через створення мемів, відео чи іншого контенту, який часто стає вірусним і поширюється безкоштовно.
У доповіді також згадується Україна. На думку авторів, команди з поширення дезінформації в нашій країні мають «середній потенціал» і послідовну стратегію, а в кампаніях задіяні штатні співробітники, які працюють цілий рік. До цього ж рівня автори віднесли Азербайджан, Бахрейн, Бразилію, Камбоджу, Кубу, Ефіопію, Гватемалу, Грузію, Індію, Казахстан, Киргизстан, Малайзію, Таджикистан, Таїланд, Туреччину, Велику Британію та Узбекистан.
Серед країн з високим потенціалом у маніпуляційних кампаніях автори звіту назвали США, Росію, Китай, Єгипет, Іран, Ізраїль, Саудівську Аравію, Сирію. Вважається, що в таких «кіберопераціях» у цих країнах задіяні сотні й тисячі персоналу, на них витрачаються «значні кошти», проводяться «наукові дослідження та розробки». «Ці команди працюють не тільки під час виборів, але й містять штатний персонал, який стежить за формуванням інформаційного простору», — йдеться в документі.
- 17 вересня Facebook видалила 168 облікових записів, 149 сторінок і 79 груп, які поширювали фейки в українському сегменті соцмережі. На просування фейкових акаунтів у Facebook та Instagram було витрачено близько $1,6 млн.
- 18 вересня проєкт «Слідство.Інфо» опублікував фільм-розслідування «Я — бот». У ньому йдеться, що напередодні парламентських виборів функціонувала «ботоферма», учасники якої писали проплачені коментарі в інтересах Анатолія Гриценка та його партії «Громадянська позиція», Святослава Вакарчука та партії «Голос». Також послугами «ботоферми» користувалися піарники для просування кандидата в нардепи від «Слуги народу» Сергія Сивохо.